Page 197 - 4585

ності з досліджень та освіти [Klofsten, M., & Jones-Evans, D.
(2000). Comparing academic entrepreneurship in Europe: The case
of Sweden and Ireland. Small Business Economics, 14, 299-309] в
той час, як інші дослідники приділяють більше уваги новим
видам діяльності, зокрема спін-оффу. Підприємницький
університет є природним центром розвитку з комерційної та
інтелектуальної підтримуючих складових та їх поєднання для
студентів і викладачів під час створення нових підприємств.
Деякі вчені [Wright & A. Lockett (Eds), Special Issue of
Industrial and Corporate Change. The Rise of Entrepreneurial
Activity at Universities: Organizational and Societal Implications]
також розглядають університетську підприємницьку діяль-
ність як розвиток комерціалізації і стверджують, що вона
може виходити за межі простої видачі грантів на інтелек-
туальну власність, передбачаючи діяльність щодо створення
спін-оффів, використовуючи знання і технології, створені уні-
верситетами.
Іноді, університетська підприємницька діяльність визна-
чається як прагнення підвищити доходи і досягнути особис-
того або інституційного впливу й авторитету через розвиток і
маркетинг дослідницьких ідей або продуктів, створених як
результат досліджень [Louis, K. S., Blumenthal, D., Gluck, M. E.,
& Stoto., M. A. (1989). Entrepreneurs in Academe: An
Exploration of Behaviors among Life Scientists. Administrative
Science Quarterly, 34, 110–131] або інтегрувати функції і нові
ресурси організації в умовах сьогодення, і створювати нові
моделі допомоги науковцям у їх дослідженнях [Colyvas, J. A.
& Powell, W. W. (2003). From Vulnerable to Venerated: The
Institutionalization of Academic Entrepreneurship in the Life
Sciences, in Ruef M. and Lounsbury M. (Eds.), The Sociology of
Entrepreneurship, Research in Sociology of Organizations, 25,
219-259]. У деяких інших дослідженнях щодо університет-
ської підприємницької діяльності це поняття розглядалося в
контексті пошуку розуміння та опису нових форм
196