Page 195 - 4585

університети одержали права інтелектуальної власності на
свої технології. Ці ж самі дії, опісля, були зроблені політиками
і в інших країнах. У той час, поширеною була думка, що
дослідницькі розроблення повинні мати вагому комерційну
вигоду, а університети і державні дослідницькі організації
повинні задовольняти існуючі потреби (попит) шляхом
пожвавлення роботи з трансферу технологій [Buenstorf, G.
(2006). Commercializing Basic Science as a Competitor or
Complement of Academic Accomplishment? The Case of Max
Planck Directors. available at: http://cemi.epfl.ch/
webdav/site/cemi/shard/workshop].
Комерціалізація знань і технологій має довгу історію.
Хоч у минулому знання і технології, одержані в результаті
наукових досліджень, дуже рідко комерціалізувалися чи
взагалі виходили на ринок. Проте, комерціалізація знать і
технологій вперше розпочалася із дискусій про співпрацю
університетів і промисловості, і вперше була проведена у 1862 р.
на виконання положень акту Морріла, коли університетській
системі було надано право безплатного передавання
державних земель. Наприклад, міністерство оборони США
розглядало науково-дослідну співпрацю з університетами як
основний чинник прогресу під час другої світової війни, коли
відбувалося суперництво з Радянським Союзом. Цей приклад
може бути недостатньо очевидним, проте взаємодія універ-
ситету і промисловості дійсно формує процеси та результати
комерціалізації наукових досліджень і технологій [Markman, G.,
Phan, P., Balkin, D. & Gianiodis, P. T. (2005). Entrepreneurship
and University-Based Technology Transfer. Journal of Business
Venturing, 20(2), 241–263].
Розглядаючи минулі дослідження в літературі [Chang, Y. C.,
Yang, P. Y., & C, M. H. (2009). The determinants of academic
research commercial performance: Towards an organizational
ambidexterity perspective. Research Policy, 38(6), 936-946] було
виявлено два основних підходи в дослідженні поняття комер-
194