Page 66 - 4570
P. 66

65


                  г)  B  є наслідком за правилом МР деяких формул  B  і  B                ( j   m   ) i , і  B
                       i                                                           j    m                  m
            має вигляд B        B .
                            j      i
                  Доведення випадків «а2» – «в» нічим не відрізняється  від доведення цих
            випадків для і =1.
                  У  випадку  «г»,  використовуючи  принцип  індукції,  маємо  Г ├  A                  B   і
                                                                                                          j
             Г ├  A    (B     B  ) .
                           j     i
                  За  схемою  аксіом  А 2  маємо  (A             (B     B  ))   ((A   B  )   (A   B  )).
                                                                     j     i               j             i
            Отже,  за  правилом  МР  отримаємо  Г ├  (A                  B  )   (A    B  )   і  знову  за
                                                                            j              j
            правилом МР –  Г         A    B , що й потрібно було довести.
                                             i
                  Теорема 2.4. Довести, що  A            , B B   C ├  A  C .
                  Доведення. За означенням теорії L:
                  1)  A   B  – гіпотеза;
                  2)  B   C  – гіпотеза;
                  3) А – гіпотеза;
                  4) використовуючи МР із 1 і 3, отримаємо В;
                  5) використовуючи МР із 2 і 4, отримаємо С.
                  Отже,      A      , B B   C , A ├   С     і   за    теоремою        дедукції     маємо

             A     , B B   C ├ A      , C що й потрібно було довести.
                  Теорема 2.5. Довести, що  A          (B   C ),В├  A      . C
                  Доведення. За означенням теорії L:
                  1)  A   (B    C )  – гіпотеза;

                  2) В – гіпотеза;
                  3) А – гіпотеза;
                  4) використовуючи МР із 1 і 3, отримаємо  B             C ;
                  5) використовуючи МР із 2 і 4, отримаємо С.
                                             ,
                  Отже,  A     (B    C ), B A├ С, і за теоремою дедукції маємо  A              (B    C ),
            В ├ A     C , що й потрібно було довести.
                  Теорема  2.6.  Для  будь-яких  формул  А  і  В  такі  формули  є  теоремами
            формальної теорії L:
                  а)    B    B ;

                  б)  B      B ;
                  в)   A   (A    B ) ;

                  г) ( B       ) A   (A   B ) ;
                  д) (A    B )   ( B       ) A ;
                  є)  A   (  B     (A    B )) ;

                  ж)(A     B )   ((  A   B )   B ).

                  3. Побудова доведень у логіці висловлювань

                  Логіка – це наука про способи доведення. У звичайній логіці всі доведення
            будуються  на  відношенні  еквівалентності,  а  в  логіці  висловлювань  –  на
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71