Page 32 - 457
P. 32
визначається як різниця кутових координат його кінцевих
перерізів в і а.
Для зведеного коефіцієнта втрат будемо мати рівняння:
2 2 2
ЗВ 65 54 43 і 54 32 і 54 21 і 52
, (3.5)
c ЗВ c c c c c
65 34 43 32 21
а моделювання деталей показане на рис.3.1,с.
Приймемо, що кінематичні характеристики
М , М , М перерізу 6 валу такі ж, як і кінематичні
характеристики вихідного перерізу в передачі (рис.3.1,б), тоді
М PМ ; М PМ ; М PМ (3.6)
Але пружний вал моделює лише пружні властивості
передачі П, а передавальні властивості він відтворити не
зможе. Їх знаходять з таких рівнянь
Д ЗВ і ВА ; Д ЗВ і ВА ; Д ЗВ і ВА , (3.7)
де , Д , Д - кінематичні характеристики перерізу а
Д
умовного валу; ЗВ , ЗВ , ЗВ - те ж вхідного перерізу А
передачі; і Д=z 2z 4/(z 3z 5) – її передавальне відношення.
З (3.7) видно, що саме вихідні характеристики передачі,
при заміні її пружним валом, не змінились. Тому операції
рівняння (3.7) мають умовну назву “перерахунок до вихідного
перерізу передачі”. Однак потрібно пам’ятати, що між
перерізом а з координатою Д з перерізом b з координатою М
знаходиться умовно пружний вал (див.рис.3.1,d), а тому
перерахунок до вихідного перерізу передачі не дає рівності
координат Д і М. Така рівність мала б місце тільки у випадку
передачі з абсолютно жорсткими ланками.
3.3 Визначення сил
Поворот перерізу b пружного валу по відношенню до
перерізу а складає М- Д. Тому пружний момент сил М мn,
прикладений до робочої машини М від передачі П, дорівнює
М МП c ЗВ М Д , (3.8)
де знак “мінус” показує на те, що реакція пружного елементу
напрямлена завжди назустріч його деформації.
31