Page 31 - 457

2) внаслідок того, що ділянка 4-3 зв’язана з перерізом 6
небезпосередньо, а за допомогою зубчастого
зачеплення 5-4, то, визначаючи кут повороту
перерізу 6, який викликано кутом скручування  43,
потрібно цей кут помножити на передавальне
відношення i 54  5  4  z 4 z , взяте за
5
абсолютною величиною;
3) з таких же міркувань момент, який скручує ділянку
4-3, не дорівнює М 6, а тому його потрібно
помножити на і 54.

Врахувавши викладки п. 2.2 і другої лекції, запишемо

M M M i M i M i
 6  6  6  6 54 i 54  6 54 i 54  6 52 i 52 
c c c c c
 65  54  43  32  21
(3.3)
 1 1 i 2 i 2 i 2 
 M 6    54  54  52   ,

 c  65 c  54 c  43 c  32 c  21 
де вираз в дужках є оберненим коефіцієнтом жорсткості,
зведеної до перерізу 6 при нерухомому перерізі 1:

1 1 1 1 і 2 і 2 і 2
    54  54  52 . (3.4)
c ЗВ c  61 c  65 c  54 c  43 c  32 c  21

Якщо потрібно було б визначити жорсткість с 16
передачі П, але зведену до перерізу 1 при нерухомому перерізі
6, тоді

c  c і  2 ,
 16  61 52
де і 52=z 2z 4/(z 3z 5) – передавальне відношення зубчастого
механізму.
Таким чином, передачу П можливо замінити її
моделлю (рис.3.1,d) у вигляді умовного пружного валу з
жорсткістю c 61=c ЗВ, з яким ніби-то з’єднаний двигун D з
робочою машиною M. Кут скручування цього валу

30