Page 119 - 4553

2  K cos / 2 1
Q   K    г  , (5.3)
0
2sin / 2 tg / 2

тобто розклинювання адсорбційним шарами мікротріщин
пропорційне зниженню поверхневої енергії при
адсорбції всередині тріщини і тим більше, чим менший
кут при її вершині.
Розклинювання мікротріщин адсорбційними шарами
еквівалентне збільшенню зовнішнього розтягуючого зу-
силля на величину P . Це зусилля може досягати знач-
них величин і, як показав П. О. Ребіндер, є причиною
явища набухання та колоїдного розчинення (пептизації)
деяких твердих тіл.
Зовнішні зусилля розкривають мікротріщини й
збільшують кількість доступних для проникнення в них
елементів поверхнево-активних середовищ.
Збільшення розтягувального зовнішнього наванта-
ження збільшує можливість прояву ефекту Ребіндера.
Якщо ж зовнішні зусилля будуть стискуючими, тобто
закриваючими мікротріщини, то ефект Ребіндера прояв-
лятися не зможе.
Наведена модель тріщини, яка механічно розклиню-
ється середовищем, досить груба і в дійсності усклад-
нюється механо-хімічною активацією металу в вершині
тріщини. Це місце робиться більш активним у всіх хі-
мічних та фізичних процесах, в тому числі і дифузії
середовища в активовану при вершині тріщини гратку
металу. Інколи в цьому місці створюється вже новий
матеріал з іншими фізико-механічними властивостями.
Це особливо чітко ми показали на латуні, яка в процесі
деформації поглинула значну кількість ртуті, що всту-
пила в хімічну сполуку з цинком латуні і утворила меха-
нічно більш слабку амальгаму.
Хімічна активація металу в вершині відіграє значну
роль у руйнуванні металу саме в цьому місці. В першому
розділі ми вже згадували про досліди І. І. Василенка,
який показав, що корозійне розтріскування особливо
127