Page 45 - 4531

(рис.2.8,б) і з регульованим повітряним проміжком (рис.2.8,в);
кожна зі схем має декілька статистичних вольт-амперних
характеристик, які відрізняються між собою.
Це обладнання стали серійно випускати на заводі
«Электрик» у Ленінграді.
1928 року завод ім.. Г.І.Петровського почав серійно
випускати покриті електроди для ручного дугового
зварювання.

Рисунок 2.8 – Схеми переробників з різними системами
регулювания і відповідні вольт-амперні характеристики

З початком індустріалізації колишнього СРСР роль
електрозварювання виявилася уповні. Без нього не вдалося би
побудувати Магнітку, Кузнецьк, Дніпрогес. У ті роки учений,
фахівець у галузі будівництва мостів академік Євген
Оскарович Патон оцінив усі переваги зварювання. Він
організував у Києві при Академії наук УРСР лабораторію,
працівники якої поставили перед собою ясну і чітку мету –
широко застосувати електрозварювання замість клепання у
різних галузях промисловості. У січні 1934 року на базі цієї
електрозварювальної лабораторії було створено Інститут
електрозварювання, який тепер має ім’я його організатора Є.О
Патона.
44