Page 38 - 4529

найсприятливіших умов) перевіряється порівнянням двох
2 2
дисперсій: адекватності S ад та помилки досліду S о .
Дисперсія адекватності показує розсіювання середніх

дослідних даних змінної стану y відносно тих значень
u
~
змінної стану y , які розраховуються за отриманим рівнянням
u
регресії, значення яких визначають за формулами:
N
~
y  b  x , (1.31)
u  i iu
u  1

2 m N ~ 2
S    (y  y ) , (1.32)
ад N  l u u
u  1
де l – число членів у рівнянні регресії, що залишилися після
перевірки їх значимості.
Адекватність моделі перевіряють за допомогою
критерію Фішера.
2
S
F  ад , (1.33)
p 2 ,
S
o
F  F
p T (1.34)
де F , F – відповідно розрахункове і табличне значення
p T
критерію Фішера.

Табличне значення критерію Фішера для ступенів
свободи f ад = N-l, f o = N∙(m-1) та заданого рівня значимості q
визначаємо з (таблиця 1.5)
Якщо умова (1.34) виконується, лінійне рівняння регресії
признається адекватним, тобто розсіювання
експериментальних даних змінної стану відносно рівняння
регресії має такий самий порядок, як і розсіювання,

36