Page 60 - 4495
P. 60
У результаті рішення може бути визначена технологічна схема
проведення гідророзриву пластів, яка дозволить одержати оптималь-
ний за декількома техніко-економічними критеріями ефект від прове-
дених заходів.
При дослідженні такої складної системи як “пласт-свердловина”
виникають різні види невизначеностей: невизначеності природи – не
можна точно визначити явище, що здійснюється в пласті; значна по-
хибка в даних або відсутність інформації за деякими параметрами.
Все це приводить до нечіткого уявлення про процес та труднощів при
його математичній формалізації.
При інформаційному описі нафтогазового об’єкта можна враху-
вати всі реальні факторів, які можуть вплинути на прийняття рішен-
ня. Невраховані в опису моделі фактори можна вважати або несуттє-
вими і повністю їх ігнорувати при прийнятті рішень з використанням
інформаційної моделі, або врахувати їх вплив, допускаючи, що реак-
ція моделі на ту чи іншу дію (вибір альтернативи) може бути відомим
лише наближено, нечітко; при цьому нафтогазовий об’єкт (як складна
система) буде описуватися деякою функцією мети, яка кожній альте-
рнативі (дії на інформаційну систему) поставить у відповідність де-
яку нечітку реакцію на вибір цієї альтернативи.
Якщо, наприклад, реакція системи описується у формі нечітких
підмножин універсальної множини реакцій R, то нечітка функція ме-
ти, що відображає функціонування системи, буде мати вигляд :
: f Z R ,1,0
де Z - множина альтернатив. Якщо Z – альтернатива, то визначена на
0
R функція f(Z ,r) уявляє собою функцію належності відповідної нечі-
0
ткої реакції системи на вибір Z .
0
Отже, необхідно не тільки встановити нечітке відношення до
прийняття рішення з декількох альтернатив(елементів множини), але
й побудувати нечіткі відношення переваги між нечіткими підмножи-
нами.
Нечітким відношенням R на множині Z називають нечітку під-
множину прямого добутку Z , Z що характеризується функцією при-
належності R : Z Z .1,0 Значення R yz, цієї функції розумієть-
ся як суб'єктивна міра або ступінь виконання відношення z R y.
Звичайне відношення - окремий випадок нечіткого. Приклад зви-
чайного відношення (чіткого): R (>- «більше») і нечіткого R (>> «на-
багато більше»).
60