Page 99 - 4489
P. 99

деталі  зношуються  в  результаті  виламування  нерівностей,  відриву  окремих
               кусочків  металу  з  поверхні  в  місцях  зварювання  під  дією  великих  змінних
               навантажень. Абразивне спрацювання деталей проходить у результаті дії на них
               абразивних  частинок  (речовин,  які  потрапили  з  повітря,  продуктів  окислення
               оливи,  продуктів  згоряння  палива).  Хімічне  спрацювання  металевих  деталей
               проходить під дією корозійноактивних речовин, які містяться в повітрі, паливі,
               продуктах згоряння і оливі.
                     Під  час  експлуатації  автомобілів  відбуваються  ці  види  спрацювання
               деталей.  Вони  можуть  відбуватися  послідовно  чи  паралельно,  один  вид  може
               переходити у інший.
                     Спрацювання  деталей  при  експлуатації  машин  є  причиною  виникнення
               проблеми  ремонту.  Ремонт  та  технічне  обслуговування  автомобілів  у  нашій
               країні  в  8…10  разів  дорожчі  їх  початкової  вартості.  Приблизний  розподіл
               загальних  трудових  витрат  такий,  %:  виготовлення  нових  автомобілів  –  14;
               технічне  обслуговування  –  45,4;  поточний  ремонт  –  46;  капітальний  ремонт  -

               7,2. Від 30 до 40 % календарного часу автомобілі АТП простоюють внаслідок
               несправностей.
                     Зниження  тертя  і  спрацювання  деталей  та  запобігання  їм  у  значній  мірі
               залежать від якості мастильного матеріалу.

                                      7.2 Класифікація мастильних матеріалів

                     Мастильні матеріали класифікують на групи залежно від походження або
               вихідної сировини для їх одержання; зовнішнього стану; призначення.
                     За  походженням  або  вихідною  сировиною  мастильні  матеріали
               поділяються на:
                     - мінеральні  або  нафтові  (понад  90  %);  за  способом  одержання  такі
               матеріали класифікують на дистилятні, залишкові і змішані (компаундовані);

                     - органічні (рослинного або тваринного походження). Найбільш поширені в
               техніці  рицинова,  гірчична  і  ріпакова  оливи.  Органічні  оливи  порівняно  з
               мінеральними мають вищі мастильні властивості, але низьку термічну стійкість,
               у зв’язку з чим їх використовують у суміші з мінеральними;
                     - синтетичні,  одержують  з  різної  вихідної  сировини  багатьма  методами
               (каталітична  полімеризація  рідких  і  газоподібних  вуглеводнів,  синтез
               кремнійорганічних  сполук-полісиліконів  та  ін.).  Вони  мають  усі  необхідні
               властивості,  проте  внаслідок  високої  вартості  виробництва  їх  застосовують
               тільки в найбільш відповідальних вузлах.
                     За зовнішнім виглядом мастильні матеріали поділяються на:
                     - рідкі, які у звичайних умовах є рідинами (мінеральні і органічні);
                     - пластичні      (консистентні)       у    звичайних       умовах     перебувають        у
               мазеподібному  стані.  Вони  поділяються  на  антифрикційні,  консерваційні,
               ущільнювальні, канатні;








                                                                  98
   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104