Page 132 - 4489
P. 132

Вплив палива на кількість органічних відкладень в оливі різко зменшується
               при  роботі  двигуна  на  газоподібному  паливі.  Так,  домішок  в  оливі  дизельних
               двигунів  у  5  раз  більше,  ніж  у  бензинових,  і  в  10…20  разів  більше,  ніж  у
               двигунах, що працюють на газоподібному паливі.
                     “Старіння”  оливи  призводить  до  закоксування  поршневих  кілець, їхнього
               пригорання, втрат рухомості, погіршення тепловідводу, заклинення клапанів у
               направляючих  втулках,  прогару  клапанів,  забруднення  сітки  оливоприймачів
               помп-фільтрів,  оливних  каналів,  змащувальної  системи,  дренажних  отворів  в
               оливознімних  кільцях  та  поршнів,  зміни  в’язкості  оливи,  підвищення
               корозійного  спрацювання  ЦПГ,  абразивного  спрацювання  деталей  твердими
               частинками домішок, корозії підшипникових сплавів.
                     Фільтруючі  елементи,  вентиляція  картера  сповільнюють,  але  не
               запобігають  “старінню”  оливи.  Необхідно  стежити  за  повітроочисником.  В
               оливному  повітроочиснику  треба  регулярно  чистити  пилозбірник  циклонного
               фільтра  грубого  очищення  повітря,  фільтр  промивати  кожне  ТО-1.  При

               забрудненні  фільтра  з  паперовим  фільтруючим  елементом  останній  необхідно
               замінювати, або обережно продувати стиснутим повітрям. Особливу увагу слід
               приділяти стану фільтрів імпортної техніки.
                     Періодичність заміни олив встановлюється на основі детального вивчення
               експлуатаційних  властивостей  оливи,  зміни  їх  під  час  експлуатації,  ресурсів
               роботи  двигуна.  Нині  автотракторний  парк  суттєво  модернізований,  тому  для
               нього використовують високоякісні нові оливи. Прийнята раніше періодичність
               заміни оливи недостатньо теоретично і практично обгрунтована, тому що тільки
               частково враховує досвід експлуатації нової техніки. Тому потрібне коригування
               строків заміни оливи, які встановлюють заводи-виробники, після накопичення і
               вивчення  експлуатаційних  результатів.  Як  зазначалося  вище,  колір  оливи,  її
               почорніння,  не  може  бути  причиною  заміни.  Для  повсякденного  контролю  за
               “старінням”  оливи  не  придатні  такі  методи  як  визначення  вмісту  продуктів

               спрацювання  в  оливі  з  побудовою  “лінії  спрацювання”  і  визначення  лужності
               оливи,  хоча  ці  показники  є  найобгрунтованішими  і  найдостовірнішими  для
               визначення  необхідності  заміни  оливи.  Деякі  з  бракувальних  показників
               працюючих олив наведені в табл. 7.9.
                     Відсутність,  тобто  спрацьованість  або  нейтралізацію,  гідроліз  лужних
               присадок  можна  визначити  експрес-аналізом.  У  суху  чисту  скляну  ділильну
               лійку  заливають  25-50  мг  оливи  і  такий  самий  об’єм  гарячої води. До суміші
               додають декілька крапель 0,1н спиртового розчину фенолфталеїну. Вміст лійки
               обережно  перемішують  1...2  хв,  періодично  відкриваючи  кран  для  випуску
               повітря. За наявності в оливі лужних присадок водний розчин буде рожевим, за
               відсутності їх – безбарвний.
                     Періодичність  заміни  оливи  вказують  у  картах  і  таблицях  змащування  з
               обслуговування машин. Під час експлуатації автомобілів, автотракторів та іншої
               техніки в особливо важких умовах роботи ці строки доцільно скорочувати, а за
               сприятливих умов – збільшувати.
                     Таблиця 7.9 – Показники браку працюючих олив




                                                                 131
   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137