Page 36 - 4487

розвитку україністики, здійснюють наукові пошуки в галузі філологічних, психолого-
педагогічних дисциплін, володіють методикою проведення науково-педагогічного
дослідження,
- усвідомлюють актуальні проблеми викладання української мови і літератури в
сучасних загальноосвітніх закладах у контексті духовних цінностей суспільства, через
призму національної і світової культури, володіють новими технологіями навчання,
методами формування навичок самостійної роботи, розвитку інтересу і мотивації до
навчання, творчих здібностей, логічного мислення в учнів, створюють атмосферу
продуктивно-пізнавального співробітництва; вміло проектують і майстерно проводять уроки
та виховні заняття, в т.ч. на регіональній етнокультурознавчій основі, з елементами сучасних
інформаційних технологій, різні за рівнями підготовки і психолого-педагогічних
особливостей учнів,
-мають потребу самостійно набувати знання й удосконалювати вміння, "шліфують"
філологічний смак, тобто набуті професійні знання і вміння реалізують у практичній
діяльності.
Визначено, що професійні компетенції як складові професійної компетентності відповідають за
певний напрям професійної підготовки вчителя української мови і літератури. Мовна, комунікативна,
етнокультурознавча компетенції в органічному поєднанні з національно-культурними традиціями,
мовною свідомістю і самосвідомістю, національним характером виступають складовими
культуромовної особистості вчителя-словесника як головного носія національної мови, культури і
духовності.
Розроблена з урахуванням вітчизняного й зарубіжного досвіду навчально-методична
система професійної підготовки є багатоаспектною і передбачає вдосконалення змісту, форм
і методів її складових підсистем з метою формування компетентного фахівця-дослідника і
культуромовної особистості на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях: на рівні бакалавра –
увага акцентується на науково-навчальній підготовці, на рівні магістра – науково-
дослідницькій, рівень спеціаліста відображає національну специфіку зі зміщенням акценту
ваги на дослідницьку компетенцію.
Науково-дослідна підсистема збагачує студентів методологією дослідницької роботи,
стимулює розвиток самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей
кожної особистості, особистісного і професійного самовизначення.
Цілісна особистісно-орієнтована система навчально-пошукових і педагогічних практик будується з
урахуванням принципів неперервності, наступності, тісного взаємозв'язку і взаємодоповнюваності,
інтеграції навчальної і дослідницької діяльності. забезпечують перевірку дієвості набутих
знань і вмінь, більш усвідомлену потребу вдосконалення професійної компетентності,
сприяють виробленню індивідуального стилю діяльності.

Дослідно-експериментальна робота підтвердила ефективність шляхів удосконалення
навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності і комплексу навчально-пошукових та
педагогічної практик в умовах багаторівневого навчання майбутніх учителів української
мови і літератури (бакалавр – спеціаліст – магістр) у вищих педагогічних навчальних
закладах.
Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія
правильна, концепція дослідження плідна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута, отримані
наукові положення мають важливе значення для педагогіки професійної освіти.
До подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі проблеми: взаємодія
загальноосвітніх середніх і вищих навчальних закладів у розвитку фахової компетентності
майбутнього вчителя української мови і літератури, підготовка вчителя-філолога до дослідницької
роботи з учнями профільної школи, формування інформаційної культури вчителя-словесника,
формування професійної комунікативної, лінгвокультурознавчої компетенції вчителя-філолога,
розробка інноваційних філологічних технологій у підготовці вчителя, постійне оновлення навчально-
методичного супроводу для студентів-філологів. Дякую за увагу!

35