Page 41 - 4487
P. 41
2.2. Інформування (виклад інформації в обраний спосіб: повідомлення, пояснення,
опис, характеристика);
2.3. Власне дискусія: аргументація (коректне наведення доказів на захист
сформульованих тез);
2.4. Контраргументація (коректне наведення доказів для нейтралізації антитез,
заперечень, непогоджень із співрозмовником);
2.5. Прийняття рішення;
2.6. Підбиття підсумків.
3. Визначимо джерела інформації з дискутованої теми й ознайомимося з ними.
4. Порівняємо різні підходи, вибудуємо власний погляд на дискутовану проблему або
приєднаємося до певної тези чи позиції автора.
5. Побудуємо свої дії як учасника дискусії:
5.1. Спрогнозуємо вірогідні заперечення і зауваження співрозмовника, визначимо
можливі контраргументи й оптимальну форму реакції на них з метою переконання.
5.2. Оберемо коректні прийоми утримання уваги співрозмовників.
6. Визначимо можливі варіанти завершення дискусії, оберемо найдоцільніший.
7. Проаналізуємо свою мисленнєво–мовленнєву діяльність під час дискусії.
Дискусія і суперечка (спір) – близькі види складного вербального аргументаційного
процесу. Вони поділяються за метою і манерою проведення. Суперечки існують задля істини
і перемоги. Дискусія є, власне, науковим спором, у процесі її заздалегідь готується науковий
матеріал, який подається пропонентом і піддається сумніву опонентом. Манера проведення
дискусії відрізняється (в ідеалі) високою культурою поведінки, неупередженості і вимагає
від сторін високого рівня компетентності щодо предмету спору. Ефективним засобом як
переконання, так і формування нових поглядів вважається також полеміка. При спільних
рисах дискусія і полеміка мають відмінні риси.
дискусія полеміка
мета – з'ясувати й зіставити мета– захистити й утвердити
різні точки зору, шукати та власну думку через
досягати певного ступеня спростування думки
згоди між учасниками або супротивника, перемогти
спільного рішення стосовно супротивника.
тези дискусії.
Учасники, протилежні Учасники, протилежні
сторони називаються сторони називаються
опонентами. суперниками, конкурентами.
У полеміці допускається
Тема дискусії формулюється експресивність,
заздалегідь, засоби і прийоми ситуативність.
дискусії повинні бути
коректними і прийнятними
для всіх учасників.
Дискусія і диспут. Диспут – це заздалегідь підготовлена публічна суперечка. У давні
часи диспути були обов’язковою умовою отримання наукового ступеня або прийняття на
роботу до університету. Це був своєрідний іспит на право працювати у новій ученій
корпорації. Ураховувалася насамперед техніка захисту або заперечення.
Проведення диспуту мало чітку організаційну структуру: виступали відповідно ректор,
декан, магістри, а потім інші присутні. З логічно сформульованих положень робилися висновки і
розвивалися аргументи. Один із учасників диспуту повинен був помітити помилку супротивника
і заперечити. Такі турніри привчали не тільки до ретельного вивчення проблеми, а й
40