Page 35 - 4487

превалюючі компетентнісно-діяльнісний та інформаційно-технологічний підходи до змісту
освіти в зарубіжних країнах слугували основою для розробки й теоретичного
обгрунтування готовності майбутніх учителів-словесників до педагогічної діяльності з
урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу, визначення стану професійної підготовки
студентів-філологів.
Констатувальне дослідження, проведене на основі опитувальників, контрольних,
проблемно-пошукових, творчих завдань, перевірки курсових, дипломних робіт, шляхом
педагогічного спостереження за ходом педагогічної практики виявило часткове зростання
комунікативно-інформаційної готовності, натомість низький і середній рівні мовно-мотиваційної та
операційно-діяльніснісної готовності студентів, відсутність органічного взаємозв′язку між
складовими фахової підготовки з метою формування професійної компетентності та
культуромовної особистості.
Аналіз причин такого стану зумовив необхідність розробити й експериментально перевірити
навчально-методичну систему професійної підготовки майбутніх учителів, яка була реалізована на
етапах допрофесійного та вузівського навчання. Формування у студентів готовності до педагогічної
діяльності на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях здійснювалося через розвиток, удосконалення,
поглиблення складових професійної компетентності при вивченні навчальних дисциплін, у
навчально-дослідницькій діяльності, у процесі фольклорної, діалектологічної, етнографічної,
педагогічної практик.
Невід'ємною умовою функціонування навчально-методичної системи професійної підготовки,
як показала дослідно-експериментальна робота, виступила інтеграція різних видів діяльності:
побудовані на засадах часткової та повної інтеграції філологічні та педагогічні курси,
спецкурси, ключовими поняттями яких виступали “людина як культуромовна особистість”, “вчитель
як компетентний фахівець”; науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної,
наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами; розроблений та апробований
у вищих і загальноосвітніх навчальних закладах навчально-методичний супровід складових
фахової підготовки, в т.ч. на електронних носіях.
Зокрема, структуру впровадженого електронного навчально-методичного комплексу
“Словесник” становили посібники етнокультурознавчого, професійно-педагогічного спрямування,
побудовані з елементами модульного навчання та на основі принципів взаємодоповнення, антропо-
і культуроцентризму, комунікативного, когнітивного (засвоєння інформації разом з
розвитком пізнавальної діяльності), комптентнісно-орієнтованого, інтегративного підходів,
та інформаційно-пошукова система “Традиційна культура Східного Полісся”, призначена на
навчально-організаційних потреб практик студентів-філологів. Комплекс сприяв формуванню
етнокультурознавчої, комунікативної, дослідницької компетенцій.
На основі проведеного теоретичного й експериментального дослідження зроблені

загальні висновки...
1. Система професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в
сучасних соціокультурних умовах розвивається з урахуванням системного й компетентнісно-
орієнтованого підходів. Її спрямованість визначається соціально-економічними чинниками
та ієрархією ціннісних орієнтацій життєдіяльності суспільства, а динамічність зумовлена
зв'язком із системою загальної середньої освіти, в якій змінюється зміст і підходи до
філологічного навчання.
Урахування компетентнісно-орієнтованого підходу дає можливість змінити предметно-
орієнтовану систему професійної підготовки на особистісно-діяльнісну при збереженні її
традиційної фундаментальності та універсальності... Вимоги сьогодення зумовлюють необхідність у
наданні переваги фахівцям, які
- постійно розвивають прагнення пізнавати філософію українського слова, формують
мовні, літературні, педагогічні здібності, творче, аналітичне мислення, філологічно-
педагогічний світогляд, добре знають наукові основи, історію і методологію, тенденції в

34