Page 39 - 4457

стерні. Бій був його ремеслом. І знав він його, це

ремесло, досконало. Саме цим дехто пояснював
вражаючу везучість Сірка: за останні двадцять років
він не програвав жодної битви.
За спостереженням французького посла Боплана
козаки дотепні і проникливі, вибачливі і щедрі, не
жадні до багатства, але страшенно цінять свою
свободу; міцні тілом, легко зносять жар і голод. І на
війні витривалі, відважні, хоробрі, а навіть
легковажні – бо не цінять свого життя. На зріст гарні,
проворні, сильні, з природи маючи добре здоров’я і
навіть мало підлягають хворобам; від хвороби
вмирають дуже рідко, хіба в дуже великій старості;
здебільшого кінчають життя на ложі слави – вбиті на
війні.
В одній з битв козаки налетіли на спагу, як
нестримна завірюха, Чепига був доти неквапливий і
обережний, доки не знав, де перебуває супротивник.
Щойно його очі намацували ворога, він кидався на
нього блискавично, не даючи йому змоги очумитись,
як кібець, що кидається з неба на свою жертву. Так
було й тут. Сотнями блискавок зметнулись на сонці
козацькі шаблі, і призвичаєні коні під гук і свист
понесли своїх вершників на ворога.
Я з вами, козаки, за мною вигукнув безстрашно
старий отаман. Його голос звучав віще і зазивно. То
був голос легендарного характерника, якого не брала
ні ворожа куля ні ворожа шабля. Серед козаків
ходили перекази, що Ченига дістав свою не

38