Page 42 - 4457

чути у кожному куточку фортеці? Хіба може людина,

якій відрубали правицю, перехопити шаблюку лівою
рукою і зарубати ще трьох Яничар? Хіба може
обтикана зусібіч стрілами людина йти на лави
яничарів, а ті немов окам’янілі не в змозі підняти на
неї зброю? Хіба може людина, коли їй перебили
шаблю, вхопити Яничара за ногу і ним убити інших
захисників фортеці?»
Однією з переваг козаків під час бою був їх
блискавичний наступ.
Татарам не було часу сідати на коні. Вони
хапали зброю й почали оборонятися. Козаки впали на
них, мов ті шуліки на громаду курчаток: кололи
довгими списами, рубали шаблями, стинали голені
татарські лоби…
Горе піхотинцям, між якими вженеться з
шаблюкою чи зі списом кіннотник. Не сам лише він
рубає ворога, а й кінь йому помагає. Він зі своїм
паном за одно: одне тіло одна душа, вони розуміють
одне одного. Козак рубає шаблею, кінь розбиває й
валить до землі грудьми, кусає зубами, толочить
передніми ногами б’є задніми, він не менше робить
ворогові шкоди, як озброєний козак.

41