Page 37 - 4457
P. 37

-  Отак і ми товариство, поклянімось на солі й хлібі,

                               що  забудемо  всі  образи  чи  недоречні  слова  і
                               вчинки,  а  запам’ятаємо  тільки  одне:  яку  силу
                               відчували ми, коли доля нас звела воєдино, в один
                               кулак!
                           -  Зайшло сонце,- мовив він,- забудьмо все не добре,
                               що сталося сьогодні. Забудьмо навіки.
                               Тепер, коли було виконано таке тяжке завдання по
                           знищенню  турецької  ескадри  і  коли  треба  вертатись
                           до рідних берегів, козаком не хотілось ні говорити, ні
                           веселитись, ні печалитись. Надто втомились вони.


                                        4 ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА,
                                      ХОРОБРІСТЬ І ВІДВАГА –

                                ЗАПОРУКА УСПІХІВ ВОЄННИХ

                             ПОХОДІВ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ

                                  Війна  для  козака  була  так  само  необхідна,  як
                            птахові  крила,  як  рибі  вода.  Без  війни  козак  -  не
                            козак, без війни лицар – не лицар. Козак не тільки не
                            боявся, а любив війну. Він турбувався не тільки про
                            те  щоб  умерти  в  бою,  як  належить  справжньому
                            лицарю.
                                  Воювати  зі  своїми  ворогами  вони  любили,  в
                            місцях,  який  поріс  густим  лісом  в  тісноті,  над
                            обривах,  з  вигодою  для  себе  користуються
                            блискавичними  атаками,  хитростями  і  вигадками.













                                                           36
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42