Page 37 - 4457
P. 37
- Отак і ми товариство, поклянімось на солі й хлібі,
що забудемо всі образи чи недоречні слова і
вчинки, а запам’ятаємо тільки одне: яку силу
відчували ми, коли доля нас звела воєдино, в один
кулак!
- Зайшло сонце,- мовив він,- забудьмо все не добре,
що сталося сьогодні. Забудьмо навіки.
Тепер, коли було виконано таке тяжке завдання по
знищенню турецької ескадри і коли треба вертатись
до рідних берегів, козаком не хотілось ні говорити, ні
веселитись, ні печалитись. Надто втомились вони.
4 ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА,
ХОРОБРІСТЬ І ВІДВАГА –
ЗАПОРУКА УСПІХІВ ВОЄННИХ
ПОХОДІВ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ
Війна для козака була так само необхідна, як
птахові крила, як рибі вода. Без війни козак - не
козак, без війни лицар – не лицар. Козак не тільки не
боявся, а любив війну. Він турбувався не тільки про
те щоб умерти в бою, як належить справжньому
лицарю.
Воювати зі своїми ворогами вони любили, в
місцях, який поріс густим лісом в тісноті, над
обривах, з вигодою для себе користуються
блискавичними атаками, хитростями і вигадками.
36