Page 158 - 4444

Хоч наука так чи інакше походить з різних пластів повсякденного знання,

вона не є його логічним або концептуальним продовженням. Наприклад,

поняття "сила" в механіці не є узагальнення або уточнення повсякденного

поняття сили.

У науці навіть знайомі з точки зору буденного досвіду явища часто

сприймаються в зовсім новому світі, а наукові істини не рідко постають па-

радоксальними з точки зору "очевидностей" здорового глузду. Наукова раці-

ональність переосмислює досвід як базу емпіричного природознавства. Пе-

ретворення досвіду на "науковий дослід" здійснюється за трьома принципами:

1) перш ніж вирішувати питання, чому протікає те чи інше явище, варто

попередньо з'ясувати за допомогою засобів експерименту, як протікає дане

явище в дійсності; 2) для того, щоб мати можливість пов'язувати математично

випереджену гіпотезу з даними спостереженнями, потрібно, щоб сам досвід був

метрично (кількісно) організований; 3) досвід не є єдиною основою, з якої

випливає положення теорії. Власне наукові твердження і висновки утворюються

як результат використання теоретичних побудов для опису, змісту чуттєвого

досвіду і як такі передбачають певні теоретичні ідеалізації.

Для того, щоб встановити між складовими частинами знання (фактами,

гіпотезами, теоріями) зв'язок існують певні правила і процедури: методологія і

методи наукового пізнання.

Методологія - це філософське вчення про методи пізнання і перетворення

дійсності; застосування принципів світогляду до процесу пізнання, духовної

творчості взагалі і до практики. Отже, діалектика як методологія формулює

загальні принципи і методи наукового дослідження; спрямовує хід наукового

дослідження; регулює застосування теорії на практиці; узагальнює наукове

знання. Предметом діалектики як методології є вчення про методи пізнання і
перетворення світу; про застосування принципів світогляду до процесу пізнання

і до духовної творчості та практики; стратегія творчого пошуку. Основними
принципами діалектики як методології є принцип матеріалістичного та

ідеалістичного монізму; принцип детермінізму та індетермінізму; принцип
розвитку і зв'язку, об'єктивності та суб'єктивності, відображення і ототожнення

157