Page 55 - 4438
P. 55

дрібнозернистим перетертим  матеріалом цих самих порід. Враховуючи, що тектонічні
                   порушення  можуть  служити  шляхами  проникнення  з  більших  глибин  мінеральних
                   розчинів,  не  виключено,  що  цементуюча  частина  брекчії  пов’язана  саме  з
                   високомінералізованими розчинами.
                          Метаморфічні  породи  автометаморфізму.  Серед  цього  типу  порід  найбільше
                   розповсюдженні грейзени, вторинні кварцити і серпентиніти.
                          Грейзени – гірські породи, що утворюються в процесі високотемпературного (300-
                   500  °С)  метасоматозу  і  перекристалізації  гранітоїдів  за  участю  летких  компонентів  (P,
                   H 2O,  Cl  та  ін.),  що  проходить  у  широкому  діапазоні  тисків  при  еволюції
                   постмагматичних розчинів від лужних до кислих і пов’язаного з гранітними інтрузіями
                   середных  та  помірних  глибин.  Багато  дослідників  вважають  грейзени  продуктами
                   приконтактного  вилуговування  гірських  масивів  найбільш  кислих  гранітів  в  умовах
                   середніх глибин.
                          Залежно  від  складу  автометасоматичних  розчинів  утворюються  різні  грейзени.
                   Головними мінералами гірської породи є кварц і слюда, топаз, флюорит, турмалін, берил,
                   рутил. Деякі рудні мінерали в породі містяться у промислових кількостях (вольфраміт,
                   молібденіт,  вісмутин,  пірит  та  ін.).  серед  грейзенів  відомі  родовища  руд  вольфраму,
                   олова, берилію, молібдену, миш’яку. При цьому родовища можуть бути не тільки серед
                   гранітів  та  інших  кислих  порід,  але  й  серед  основних,  ультраосновних  і  карбонатних
                   порід, причому обов’язково на контактах з гранітами. Залягають грейзени у вигляді жил і
                   неправильних ділянок всередині гранітних масивів, переважно в їх крайових частинах, а
                   іноді в навколишніх породах.
                          Структура породи середньо- і крупнозерниста. Текстури переважно масивні.
                          Вторинні кварцити утворюються в результаті зміни вулканогенних порід кислого і
                   середнього  складу  під  дією  поствулканічних  розчинів.  Головними  компонентами
                   вторинних кварцитів є кварц, діаспор, каолініт, а іноді рудні мінерали – сульфіди Cu, Pb,
                   Zn,  Au  та  ін.,  які  дуже  часто  утворюють  промислові  родовища.  Іноді  наявний  корунд.
                   Текстура однорідна, структура – кристалобластова.
                          Серпентиніти  формуються  на  заключній  стадії  формування  ультраосновних
                   олівінових  порід  під  впливом  гідротермальних  розчинів  порівняно  невисокої
                   температури  (менше  ніж  400°С).  Це  переважно  зони  ендоконтактів  первинних
                   ультраосновних  масивів,  заміщених  серпентинітом,  який  утворюється  при  взаємодії
                   олівіну з гідротермальними розчинами на заключній стадії формування ультраосновних
                   масивів.
                          Метаморфізовані  породи  складені  здебільшого  волокнистими  агрегатами
                   серпентину з реліктами олівіну та інших мінералів. Структури щільні тонкозернисті та
                   волокнисті.  Текстури  переважно  реліктові,  неодноріднозернисті.  З  даним  типом
                   метаморфізму пов’язані основні родовища серпентину, а іноді й хроміту.
                          Метаморфічні породи контактного метасоматозу. Цей тип порід формується в
                   зоні  екзоконтактів  переважно  гранітних  масивів  в  їх  безпосередній  близькості  з
                   вапняками або мармурами. Серед них найбільш поширеними є скарни.
                          Скарни  –  високотемпературні  контактно-метасоматичні  гірські  породи,  складені
                   специфічними вапняковими або магнезіально-залізистими силікатами.
                          За  механізмом  перенесення  речовини  розчинами  виділяються  дифузійні  скарни,
                   які виникли під час зустрічної дифузії в порових розчинах кремнезему і глинозему в один
                   бік  і  лужноземельних  компонентів  у  протилежний  бік.  В  інфільтраційних  скарнах
                   перенесення речовини проводиться потоком порових розчинів.
                          За  основним  компонентом  карбонатних  порід,  що  входять  до  їх  складу,
                   розрізняють вапнякові та магнезіальні скарни. Вапнякові скарни виникають переважно в
                   умовах малих і середніх глибин (10-12 км) у постмагматичний етап на контакті вапняків з
                   алюмосилікатними  гірськими  породами.  Магнезіальні  скарни  утворюються  при
                   реакційній взаємодії доломітів із вторинною магмою або в умовах великих глибин (понад
                   10-12  км)  при  контакті  з  алюмосилікатними  гірськими  породами  в  післямагматичний
                   період.  Магнезіальні  скарни  складені  переважно  магнезіальними  силікатами.  Силікати
                                                                                                             54
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60