Page 57 - 4438

піроксену. Як другорядні та акцесорні мінерали бувають рутил, графіт, алмаз, флогопіт
та інші мінерали. Структура – гранобластова, текстура – масивна. За хімічним складом
він відповідає базальтам і габро. Експериментально встановлено, що еклогіти
утворюються в широкому діапазоні температур (350-1200 °С) за високого тиску понад
(0,75 МПа. Бувають у різних геологічних обстановках, зокрема часто у вигляді ксенолітів
– в алмазоносних кімберлітових трубках. З еклогітом пов’язані родовища рутилу та
алмазів.
Метаморфічні породи регресивного метаморфізму. Формування цих порід
відбувається за порівняно низьких температур (100-400 °С) і тисках. Найбільш
поширеними серед них є слюдяні кристалічні сланці, мармури і кварцити. Перші два
типи порід охарактеризовані вище в даному розділі, а тому зупинимось тільки на
характеристиці кварцитів.
Кварцити – гірські породи регіонального метаморфізму, складені в основному
зернами кварцу макраскопічно нерозпізнаними між собою, що зливаються у суцільну
щільну масу із скалкоподібним або раковистим зламом. Утворення кварцитів пов’язане із
суттєвою перекристалізацією кварцових пісків у процесі регіонального метаморфізму. До
кварцитів відносять також й перекристалізовані гірські породи, що утворились із
кремнеземистих гелів хемогенного походження (кремені, опоки та ін.).
Такі кварцити складають основну частину формації залізистих кварцитів. На
відміну від кварцитів уламкового походження, які навіть за сильного метаморфізму
зберегли високу пористість або легко руйнуються і вилуговуються (особливо
карбонатові), хемогенні різновидності характеризуються великим вмістом SiO 2
(95-99 %), високою вогнетривкістю (1710-1770°) і механічною міцністю.
Кварцити залягають серед різноманітних метаморфічних гірських порід у вигляді
суцільних пластових тіл великої протяжності. Особливо широко розповсюджені
кварцити у відкладах протерозою. Багато різновидностей кварцитів являють собою цінні
корисні копалини. Залізисті кварцити (джеспіліти) є найважливішою залізною рудою
(Кривий Ріг, Курська магнітна аномалія та ін.) кварцити, в яких вміст SiO 2 досягає
98-99 %, використовуються для виготовлення динасових вогнетривких виробів, для
одержання металевого кремнію і його сплавів, а також як флюс у металургії. Кварцит
застосовують як будівельний, облицювальний та декоративний камінь.
Особлива різновидність кварцитів – це вторинні кварцити. Вони являють собою
метасоматичну гірську породу, складену із кварцу із домішками серициту, каолініту,
корунду, топазу та інших мінералів. З вторинними кварцитами пов’язані родовища
золота, міді, молібдену, алуніту, поліметалів і колчеданів. Вторинні кварцити
характеризуються надзвичайно високою міцністю і широко використовуються як
абразивні мінерали.
Метаморфічні породи ультраметаморфізму. Цей тип метаморфічних гірських
порід характеризується глибокою метаморфізацією аж до часткового розплавлення
материнських порід. Температури досягають 900-1100 °С. Формування цих порід
проходить на великих глибинах (15-20 км). Ультраметаморфізм має різко виражений
характер і супроводжується магматичним заміщенням і дебазифікацією порід. Із них
виносяться основи CaO, MgO та ін. і накопичуються SiO 2, K 2O, Na 2O. З цим процесом
здебільшого пов’язується утворення гранітогнейсового шару континентальної Земної
кори та екстенсивний розвиток корового гранітного мігматизму. З даним типом
метаморфізму пов’язане формування ін’єкційних гнейсів, мігматитів, гранітогнейсів.
Гранітогнейси – повнокристалічні смугасті або сланцюваті гірські породи,
аналогічні за складом до граніту. За структурою займають проміжне положення між
гранітом і гнейсом. Текстура зумовлена субпаралельним розташуванням таблитчастих і
призматичних кристалів (слюди, рогової обманки, польового шпату) та видовжених
включень, а також скупченням окремих мінералів у почергові смуги.
Чимало дослідників вважають гранітогнейси аналогами гранітів, кристалізація
яких пройшла в глибинних зонах земної кори при застиганні магматичних розплавів в
умовах скерованого тиску. Тіла таких порід мають пересічні контакти з вміщуючими
56