Page 25 - 4438

мінеральних компонентів у просторі, за якого порода в будь-якій ділянці має однаковий
склад і будову. Така текстура свідчить про однорідність умов кристалізації в межах
магматичного тіла. Більшість магматичних порід характеризується масивною текстурою.
Серед неоднорідних текстур найбільш поширеними є: такситова, смугаста,
директивна, флюїдальна, мигдалекам'яна, пузириста, гнейсовидна.
Такситова або шлірова текстура визначається наявністю ділянок породи, які
відрізняються між собою за складом або за будовою, а інколи і за складом, і за
структурою одночасно.
Шарова текстура властива інтрузивним породам, в яких мінерали розміщуються у
вигляді концентричних шарів навколо деяких центрів (граніт-рапаківі).
Директивна або направлена текстура характеризується орієнтованим розміщенням
мінералів відносно якої-небудь лінії або площини. Серед цих текстур найбільш поширені
гнейсовидна, флюїдальна, смугаста.
Смугаста текстура спостерігається в породах, в яких чергуються шари різного
складу чи структури, особливо чітко прослідковується, коли шари мають різне
забарвлення.
Гнейсовидна текстура характеризується субпаралельним розміщенням зерен
мінералів, орієнтованих в одній площині. Вона виникає під впливом одностороннього
тиску або течії магми вздовж контакту з вміщаючими породами. Характерна для
інтрузивних порід.
Флюїдальна текстура характерна для склоподібних і напівсклоподібних ефузивних
порід, в яких виразно спостерігаються сліди течії лави.
За характером заповнення простору виділяють щільну і пористу текстури.
Щільна текстура характеризується щільним приляганням мінеральних зерен,
відсутністю пор.
Пориста текстура характеризується наявністю округлих або неправильних пустот.
Виникає в результаті виділення газів при кристалізації ефузивних порід. До її
різновидностей відноситься пемзова, коли об'єм пустот переважає над об'ємом породи.
Пористі текстури характерні для ефузивних порід, при охолодженні яких виділяється
велика кількість газів.
Мигдалекам'яна текстура утворюється в ефузивних породах при заповненні пустот
вторинними мінералами - опалом, кварцом, халцедоном, хлоритом і ін.
До текстурних ознак відноситься також віддільність магматичних порід, зумовлена
їх тріщинуватістю, тріщини утворюються при охолодженні магматичних тіл у зв'язку із
зменшенням їх об'єму (до 70 %) . Найбільш часто вони розміщуються перпендикулярно
до поверхні охолодження. Особливо це добре видно в потоках і покровах середніх та
основних ефузивних порід (андезитів, базальтів), розбитих численними вертикальними
тріщинами, з характерною стовпчастою віддільністю. Висота «стовпів» залежить від
товщини потоку і досягає декількох десятків метрів, а переріз їх може бути чотири-,
п'яти- і шестикутної форми («органні труби»); у вертикальних дайках краще виражена
горизонтальна віддільність, поскільки їх охолодження відбувається в зоні контакту з
вміщаючими породами. Саме така система тріщин обумовлює характерну східчасту
форму вивітрювання дайок діабазу, які одержали за цією ознакою назву трапів (від
шведського слова «траппар» - східці).
В ефузивних тілах часто розвиваються також шарова та шкарлупувата віддільності.
В інтрузивних тілах скорочення об'єму частіше відбувається по вертикальних
тріщинах, тому в них краще розвиваються горизонтальні тріщини. За наявності навіть
досить слабовираженрї системи таких тріщин процеси вивітрювання приводять до
формування віддільності у вигляді паралелепіпедів або матрасів, характерної, зокрема,
для гранітів.
Крім ранніх, або первинних тріщин, пов'язаних в основному, з умовами залягання
та охолодження магматичних порід, пізніше під впливом тектонічних процесів, часто
утворюються накладені діагональні тріщини (тріщини стискання ). Вони перетинають
більш ранні тріщини, по яких відбувається зміщення блоків породи і тому часто
24