Page 141 - 4437

і відношення між названими елементами. Зв'язок явищ ми розуміємо
взаємоузгодженість, співрозмірність їх змін. Зміна при цьому одного явища
виявляється на властивостях і станах іншого, пов’язаного з ним. Категорія
«відношення» використовується у двох смислах. В одному випадку відношення
тлумачиться як співвіднесеність явищ, не з’єднаних між собою такими реальними
зв’язками, і які допускають співрозмірність змін. Відношення такого роду
встановлюються спостерігачем, який співвідносить непов’язані між собою явища
за обраними ним самим критеріями.
Відношення співвіднесеності не вичерпують собою всього класу суспільних
відносин, є вторинними і похідними від відношень реальної взаємодії між
людьми. Суспільні відносини як особливий клас ролевих і статусних зв’язків між
людьми, які виникають у процесі невипадкової взаємодії і виражають стійкий,
відтворюючий характер залежності між ними. Відмінність між суспільними
відносинами і «звичайним» соціальним зв’язком можна проілюструвати таким
прикладом. Припустимо, що ви запитали у випадкового перехожого, котра зараз
година, а він, у свою чергу поцікавився у вас, як пройти до художнього музею. В
даному випадку має місце взаємодія двох суб’єктів, у якій виникає зв'язок
взаємного обміну інформації. Але цей зв'язок не можна назвати суспільними
відносинами. Оскільки взаємодія між ними носить випадковий характер, не
викликаний стійкою взаємною обумовленістю інтересів.
Тому слід розрізняти широкий і вузький смисл категорії «суспільні
відносини». У першому смислі вона означає будь-які відносини людей, можливі в
суспільстві. В другому – стійкі зв’язки, що виникають між суб’єктами відтворення
суспільства як організаційної форми соціального. Власне цей випадок є предметом
соціальної філософії.
Отже, необхідним організаційним моментом сумісної діяльності людей є
стійкі відтворюючі відносини між ними, які визначають їх взаємозалежність,
співвіднесеність їх ролей і статусів. Ці відносини програмують характер інтересів
взаємодіючих суб’єктів: статус суб’єкта в системі суспільних відносин, що
склались – наявність чи відсутність власності на предметні засоби праці визначає
характер його дій у полі системної взаємодії людей. Тому люди, які не мають
іншого джерела існування, крім своєї власної праці, змушені шукати собі роботу
за наймом, підпорядковуватись певним правилам взаємодії з власником засобів
виробництва, незалежно від того, подобаються чи не подобаються їм такі правила.
Суспільні відносини не вичерпують собою всієї різноманітності соціальних
зв’язків, існуючих в суспільстві. Існують, крім суб’єкт-суб’єктних ще і суб’єкт-
об’єктні зв’язки.
Суспільство як система взаємозв’язків і взаємодій має певну структуру.
Структура суспільства має два аспекти. По-перше, це те, що має назву «соціальної
структури суспільства», тобто сукупність «мікросоціумів» - соціальних груп,
спільнот, котрі є суб’єктами суспільного життя. По-друге, це є система основних

140