Page 228 - 4428
P. 228

(4)  Можна  оцінити  як  різницю  між  пенею,  отриманою  від
              постачальника, і  пенею,  сплаченою  за  вимогою  замовника.  У  сер-
              йозних випадках втрати замовлення слід оцінювати за втраченим
              прибутком (альтернативними втратами).

                     З  наведених  розрахунків  очевидно,  що  підприємству  варто
              переглянути свої відносини з постачальником А, оскільки дефекти і
              порушені  терміни  поставок  призвели  до  витрат,  що  в  5,5  рази

              перевищують додаткові витрати при роботі з постачальником Б.
                     Отже,  поопераційно-орієнтований  облік  витрат  дає  змогу
              реалізувати внутрішні і зовнішні резерви вдосконалення структури
              заготівельних витрат через формування об’єктивної інформації для

              прийняття  управлінських  рішень,  а  саме:  вдосконалення  логіс-
              тичних процесів (ранжування відповідних логістичних операцій за
              витратами і створюваною вартістю); підвищення переконливості в

              переговорах  з  постачальниками  (стосовно  зміни  якості,  термінів
              постачання,  розмірів  транзитних  партій,  підвищення  ступеня
              кооперації тощо).

                     Таким  чином,  поопераційно-орієнтований  облік  витрат  є  по-
              тужним  інструментом  аналізу  непрямих  витрат,  роблячи  оче-
              видними  усі  причинно-наслідкові  зв’язки  між  виробами  і  ресур-

              сами.  Через  це  не  викривлене  перенесення    на  внутрішньогос-
              подарські  операції  усі  витрати  стають  прямими,  і  управлінці
              отримують чітке бачення того, які організаційні ресурси необхідні
              для  виготовлення  і  продажу  виробу,  наскільки  вигідною  для

              підприємства є співпраця з певним споживачем чи постачальником.
                     Процесно-орієнтоване  управління  витратами  здійснюється  у
              три  етапи.  По-перше,  підприємство  шукає  способи  оптимізації

              своїх внутрішніх процесів, пов’язаних з виконанням замовлень, та
              резерви  їх  здешевлення.  По-друге,  підприємство  реформує  про-
              дуктовий асортимент та портфель клієнтів з метою переорієнтації
              своїх ресурсів на найбільш вигідні напрямки діяльності. По-третє,

              управлінці з’ясовують величину не використовуваних ресурсів, які
              авансуються,  але  не  використовуються  внаслідок  або  підвищення
              ефективності внутрішніх операцій, або зміни структури попиту.












                                                           227
   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232   233