Page 228 - 4428
P. 228
(4) Можна оцінити як різницю між пенею, отриманою від
постачальника, і пенею, сплаченою за вимогою замовника. У сер-
йозних випадках втрати замовлення слід оцінювати за втраченим
прибутком (альтернативними втратами).
З наведених розрахунків очевидно, що підприємству варто
переглянути свої відносини з постачальником А, оскільки дефекти і
порушені терміни поставок призвели до витрат, що в 5,5 рази
перевищують додаткові витрати при роботі з постачальником Б.
Отже, поопераційно-орієнтований облік витрат дає змогу
реалізувати внутрішні і зовнішні резерви вдосконалення структури
заготівельних витрат через формування об’єктивної інформації для
прийняття управлінських рішень, а саме: вдосконалення логіс-
тичних процесів (ранжування відповідних логістичних операцій за
витратами і створюваною вартістю); підвищення переконливості в
переговорах з постачальниками (стосовно зміни якості, термінів
постачання, розмірів транзитних партій, підвищення ступеня
кооперації тощо).
Таким чином, поопераційно-орієнтований облік витрат є по-
тужним інструментом аналізу непрямих витрат, роблячи оче-
видними усі причинно-наслідкові зв’язки між виробами і ресур-
сами. Через це не викривлене перенесення на внутрішньогос-
подарські операції усі витрати стають прямими, і управлінці
отримують чітке бачення того, які організаційні ресурси необхідні
для виготовлення і продажу виробу, наскільки вигідною для
підприємства є співпраця з певним споживачем чи постачальником.
Процесно-орієнтоване управління витратами здійснюється у
три етапи. По-перше, підприємство шукає способи оптимізації
своїх внутрішніх процесів, пов’язаних з виконанням замовлень, та
резерви їх здешевлення. По-друге, підприємство реформує про-
дуктовий асортимент та портфель клієнтів з метою переорієнтації
своїх ресурсів на найбільш вигідні напрямки діяльності. По-третє,
управлінці з’ясовують величину не використовуваних ресурсів, які
авансуються, але не використовуються внаслідок або підвищення
ефективності внутрішніх операцій, або зміни структури попиту.
227