Page 16 - 442

гідриди, сульфіди, нітриди, карбіди та інші бінарні сполуки d-
та f-елементів. Наприклад, гідриди ТіН 0,88-1,00; NbH 0, 57-0,99;
карбіди VC 0,56-0,88; нітриди TaN 0,6-0,9
Твердження, що кожному складу речовини відповідає
тільки одна хімічна сполука, - невірне. Один і той же склад
можуть мати різні речовини - ізомери.
Отже, склад хімічних сполук залежно від типу
хімічного зв'язку, агрегатного етапу речовин та умов їх
добування може бути як сталим, так і змінним.
Тому сучасне формулювання закону сталості складу
таке: якщо хімічна сполука має молекулярну структуру, то
незалежно від умов добування склад її залишається сталим.
Склад хімічної сполуки, що не має молекулярної структури,
може змінюватися в певних межах залежно від умов
добування.
Закон еквівалентів
Із закону сталості складу можна зробити висновок, що
в хімічних реакціях атоми елементів сполучаються в
певних масових співвідношеннях. Англійський вчений
Дж. Дальтон вивчив ці співвідношення. Він ввів поняття про
еквівалентні (рівноцінні) маси і сформулював закон
еквівалентів:
Маси елементів, що реагують, відносяться між собою,
як їхні еквівалентні маси:
m e ( A )
A  r
m e ( B )
B r
де m A і m B - маси речовин А і В;
е r(A) і e r(B) – еквівалентні маси речовин А і В.
У сучасному розумінні еквівалент – це частина атома,
що припадає на одиницю валентності.
Відповідно еквівалентна маса – це частина атомної
маси, що припадає на одиницю валентності: