Page 139 - 4411
P. 139

Абонентська плата — наприклад, за пароль для входу в комунікаційну
                  мережу. Кількість пошуків може бути і лімітованою, і нелімітованою.


                       Оплата  конкретного  пошуку  —  враховується  кожне  запитання.
                  Невигідно тим, хто проводить швидкий пошук у маленькій базі даних.


                       Оплата — залежить від використання обчислювальних потужностей на
                  1 пошук. Майже не враховується цінність інформації з баз даних.


                       Оплата  ресурсу  бази  даних  —  передбачає  оплату  кількості  появ

                  пошукових  термінів  при  проведенні  пошуку  в  базі  даних.  Найчастіше

                  вживані терміни оплачуються вище ніж ті, що вживаються рідше.

                       Найпоширенішою  стає  комбінація  декількох  видів  оплат,  наприклад,

                  погодинної і подокументної.

                       Ще  одна  форма  доступу  до  баз  даних,  яку  пропонують  інформаційні

                  установи, — запити в режимі on-line, наприклад, через електронну пошту.

                       Пропонується  для  стимулювання  попиту  розробити  систему  пільг  для

                  постійних користувачів базами даних.

                       Програмні продукти. Стосовно їх розроблення для українського ринку

                  дослідники висловлюють певні зауваження [65]. Наприклад, від початку 90-х

                  років  минулого  століття  було  створено  приблизно  двадцять  програм  для

                  перевірки  українських  текстів.  Однак  не  всі  мали  комерційний  успіх  і

                  виправдали  надії  розробників:  «Твір»  –  одна  з  перших;  «Правопис»  (для

                  Apple  Makintoch),  нову  версію  якого  споживач  сприйняв  добре;  «Рута»,

                  розроблена  у  співавторстві  з  російськими  фірмами  і  яка  від  цього  лише

                  програла;  лінгвістичні  комплекси  Dar-Win,  LangMaster,  “ПАРС-РУМП»…

                  Лише третина усіх програм залишилася на ринку. Причиною того, що багато

                  якісних програм не знайшло свого споживача, вбачають у тому, що вони не

                  відповідають  тим  вимогам  потенційних  клієнтів,  котрі  розробникам

                  програмних  засобів  здаються  нереальними,  неусвідомленими,  такими,  що

                  випливають  з  нерозуміння  клієнта,  чого  йому  треба  насправді  [77].  І  це

                  принципова помилка. Бо виробник для досягнення успіху повинен передусім

                  орієнтуватися  на  максимальне  задоволення  запитів  споживача.  Ніколи  не


                                                               138
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144