Page 140 - 4411

потрібно йому дорікати у нерозумінні, не переконувати у своїй правоті –
клієнт за це гроші платити не буде. Найкраще знайти у його потребі

раціональне зерно і визначити, як цю потребу можна задовольнити. Ось це є
головним: розробляти те, що можна продати, а не продавати за будь-яку ціну

те, що вже створене. У цьому – комерційний успіх інформаційного продукту
і послуги.

Узагалі, сучасна практика торгівлі програмними продуктами немов би

спростовує основне положення про те, що ціна є грошовим виразом вартості і

побічним показником витраченої суспільно необхідної праці. При визначенні

вартості основна увага звертається на: унікальність об’єкта купівлі-продажу;

якісні переваги порівняно з аналогами; витрати, що матиме покупець при

заміні передбачуваного продукту іншим; ступінь терміновості та гостроту

потреби. Як бачимо, в розглянутому переліку немає чинника, що стосувався

б витрат на виробництво [77].

Телекомунікаційні мережі. В останні роки важливу роль починають

відігравати телефонні мережі, що пояснюється інтеграцією засобів локальних

обчислювальних мереж з їхнім оточенням. Первинний апарат такої мережі —

телефон — стає більш інтегрованим і забезпечує користувачам досить

широкий спектр можливостей, а виробникам — шалені прибутки. Тут варто

відзначити такий момент: поки що можливості, які пропонують інформаційні

установи значно перевищують фінансові можливості та інформаційну

культуру споживачів. Яскраво цей приклад проілюстровано на ринку

стільникових телефонів, які дедалі більше стають багатофункціональними.

Реклами, виставки та конференції . Важливими послугами, що їх

можуть надати інформаційні установи, є реклама, виставки, конференції.

Вони передбачають використання вербальних, візуальних засобів, а також

ЗМІ. Основними завданнями є: привернути увагу до рекламного явища,

спонукати більшість людей до прийняття рішення та відповідного вибору.

Специфікою цих послуг є те, що все спрямовується на продаж типових

139