Page 7 - 4402

центральної граничної теореми, поширивши їх не тільки на
незалежні, але й на залежні досліди; заклав основи однієї із
загальних схем природних процесів, що згодом назвали
ланцюгами Маркова. Це привело до розвитку нового розділу
теорії ймовірностей - теорії випадкових процесів. У
математичній статистиці А.А.Марков вивів принцип,
еквівалентний поняттям незміщених і ефективних статистик.
Наукова і практична діяльність Ляпунова Олександра
Михайловича пов’язана з роботою у Харківському
університеті. Він зробив важливий внесок у теорію
ймовірностей, давши простий і строгий доказ центральної
граничної теореми в більш загальній формі порівнюючи з
пыдходами Чебишева і Маркова. З цією метою для доведення
він розробив метод характеристичних функцій, що широко
застосовується в сучасній теорії ймовірностей.
У ХХ столітті значний внесок у розвиток сучасної
теорії ймовірностей внесли радянські вчені. Колмогоров
Андрій Миколайович разом з А.Я.Хінчиним вирішив широко
відому систему аксіоматичного обґрунтування, створив
теорію марковських процесів з безперервним часом, розвив
теорію стаціонарних випадкових процесів. Колмогорову А.М.
належать дослідження зі статистичних методів контролю
масової продукції й теорії передачі інформації каналами
зв'язку. Смирнов Микола Васильович отримав
фундаментальні результати з розподілу елементів
варіаційного ряду й інших питань теорії ймовірностей і
математичної статистики. У теорії граничних теорем відомий
критерій Смирнова. Гнеденко Борис Володимирович вирішив
питання щодо умов збіжності розподілу сум незалежних
доданків до всіх можливих для них розподілів, отримав
важливі результати з теорії масового обслуговування й теорії
надійності.

7