Page 50 - 4388

8.2 Система управління запасами на фірмових підприємствах автосервісу

Суть системи управління запасами полягає в наступному:
- урахування чисельних факторів, які впливають на номенклатуру, кількість та
комплектацію необхідних запасних частин;
- аналіз споживання з кожного найменування окремо, що дозволяє виділити групи
деталей, які користуються постійним нерегулярним і рідкісним попитом;
- аналіз ефективності діяльності розподільної мережі, вірного вибору каналів збу-
ту й оптимального розподілу запасних частин по ланках мережі;
- формування оптимальних запасів зберігання на складах і складання заздалегідь
підготовлених комплектів на продаж;
- прогнозування попиту на запасні частини та перспективне панування їх вироб-
ництва.
До номенклатури виробів і матеріалів, що складають систему, відносяться: рухо-
мий склад, запасні частини, акумулятори, шини, паливо, моторні оливи, трансмісійні
оливи, пластичні мастила, технічні рідини, лакофарбові матеріали, технологічне облад-
нання та інші матеріали.
На кількість витрат запасних частий впливають такі фактори: конструктивні (рі-
вень надійності, уніфікація, складність та інші); експлуатаційні (інтенсивність експлуа-
тації, кваліфікація водія, дороги та інші); технологічні (якість обслуговування, кваліфі-
кація ремонтних робітників, якість матеріалів та інші); організаційні (рівень організації
виробництва та інші).
Спосіб визначення номенклатури та обсягів запасних частин, які слід зберігати на
кожному складі та процес підтримання цих запасів на оптимальному рівні, прийнято
називати управлінням запасами.
Формування й контроль запасів - складова системи управління, від якої залежить
своєчасне усунення дефіциту або затоварення. Організація поповнення запасів характе-
ризується визначеними та випадковими параметрами. Інтервали між поставками, обся-
ги партій і попит не є постійними величинами, тому що перебувають під впливом бага-
тьох факторів, які необхідно враховувати при формуванні запасів.
Формування, регулювання й контроль запасів передбачають підтримку такого
співвідношення деталей частого й нерегулярного попиту, що забезпечує високу оборо-
тність запасів при задовільному забезпеченні покупців і оптимальних видатків на утри-
мання запасів. Регулювання запасів полягає у визначенні їхнього рівня, оптимального
за конкретним критерієм, і в розробленні умов, які забезпечують підтримку запасів на
цьому рівні.
Існують дві основні системи управління запасами:
- з фіксованим розміром замовлення;
- з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.
За першої системи фіксована кількість матеріалів, запасних частин та інших запа-
сів замовляється в момент часу, коли запас досягає нуля. При миттєвому поповненні
запасів і нульовому часі виконання замовлення "витрата запасів відбувається з постій-
ною швидкістю. Фактично, за таких ідеальних умов обидві системи абсолютно однако-
ві й оптимальний розмір замовлення (q 0) повинен дорівнювати оптимальному розміру
партії, яку закуповують.
Аналітичне вирішення цього завдання здійснюється в такий спосіб.
АСП замовляє R запасних частин рівномірно протягом планованого інтервалу часу Т
(рис. 6.1). Попит фіксований і відомий. Штраф при незадовільному попиті великий
(С 2 =∞). Змінні витрати складаються з вартості збереження одного виробу (в одиницю
часу) С, і вартості постачання (реалізації) однієї партії запасних частин C S. Необхідно
визначити оптимальний розмір кожної партії постачання. Нехай, q – розмір партії по-
стачання, t g- інтервал часу між замовленими. Тоді R/q – число партій за час Т:

48