Page 119 - 4371
P. 119

P   a      P   a  2       P  n    a  n
                P   Px     a   x    a   x    a      x    a .
                               ! 1           ! 2                n!
               (Залишковий член дорівнює нулю, оскільки  P        n   1    0x  ).
                        a
               При  x   написана рівність, очевидно, дає    0xP    , що і
               означає відсутність коренів, які перевищують  a .
                  3.31 Многочлени
                                          x
                                        1          2
                           Q    Px   0       P     Py      dyy  1
                                        2
                                          0
                                  1  x      2
               та                  xR       P     Py      dyy  1
                                  2
                                    0
               монотонно зростають, оскільки
                                2
                        xQ   P     Px     1 x  0   і
                                                          2
                                                                   xR   P     Px     1 x  0 .
                                                x
               При цьому     RxQ     x   P  0    P  dyy    P  x .
                                                0
                                n
                  3.32 Нехай  x  4    P    xQx  , де   xP   і   xQ   – многоч-
               лени  з  цілими  коефіцієнтами  степенів  відповідно  m   і  l
               ( m  ,  l   n ). Тоді всі корені многочленів   xP   і   xQ  , бу-
                    n
               дучи  коренями  многочлена  x   n    4,  мають  модуль   n  4 ,  а
               оскільки  добуток  коренів  кожного  із  многочленів   xP    і
                                                                    m    l
                                                                    n
               Q  x  – число раціональне (за теоремою Вієта), то  4  і  4  –
                                                                         n
                                                       m        l
               раціональні  числа.  Враховуючи,  що        1  і     1, маємо
                                                       n       n
                m    l   1                n
                        , отже  m   l    і  n  – парне число. Якщо число
                n   n    2                2
                n
                   непарне, то   xP   і   xQ   – многочлени непарного степе-
                2
               ня. Значить, кожен з них має хоча б один дійсний корінь,
               але  це  неможливо,  бо  при  парному  n   многочлен  x  n    4
                                            119
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124