Page 43 - 4349
P. 43

GST (Мальцев, 1993), TECHBASE (Minesoft, USA), MICROMINE
                  (Micromine Pty Ltd, AUSTRALIA).
                         Останніми  роками  модулі  геостатистичного  аналізу  і
                  моделювання  включаються  до  складу  інструментальних  ГІС  з

                  розвиненими           аналітичними            можливостями.            Вони       дають
                  можливість          дослідження           структури         дискретних          наборів
                  просторово-координованих  даних,  побудови  на  їх  основі

                  безперервних  поверхонь  і,  таким  чином,  оцінки  (прогнозу)
                  значень  змінної  в  точках  (комірках  растра),  у  яких  вона  не
                  визначалася  (не  спостерігалася,  не  вимірювалася),  і  оцінки
                  точності  (або  похибки)  цієї  побудови  з  використанням

                  статистичних  методів.  Як  приклад  таких  модулів  наведемо
                  розширення Geostatistical Analyst (Геостатичний аналіз), введене
                  розробниками  до  складу  ГІС-пакетів  фірми  ESRI,  починаючи  з

                  пакетів сімейства ArcGIS версії 8.1, і модуль Surface Modeling and
                  Geostatistics  (Моделювання  поверхонь  і  геостатистика),  що
                  ввійшов  до  складу  останньої  (2003)  версії  пакета  Idrisi  (Idrisi

                  Kalimanjaro).
                         В  основі  методів  побудови  (моделювання)  безперервних
                  поверхонь на основі дискретних (точкових) масивів просторово-

                  координованих             даних         лежать        процедури           просторової
                  інтерполяції. При цьому використовуються як стохастичні, так і
                  детерміністичні підходи.
                         Інтерполяція  –  обчислення  проміжних  значень  якої-небудь

                  величини за деякими відомими її значеннями. моделей підземних
                  масивів за даними точкових шпар.
                         Для створення інтерпольованої карти як мінімум необхідний

                  набір точок з даними про їх просторове положення (координати
                  х, у в користувальницькій системі або у вигляді широти/довготи)
                  і  кількісне  значення  параметра  (z)  у  цих  точках  –  висота,  тиск,
                  температура,  концентрація  забруднювача  та  ін.  У  більшості

                  практичних  випадків  мережа  таких  вихідних  точок  (data  point)
                  нерегулярна, має різну щільність, великі розриви тощо.
                         Класифікаційні             методи          використовують              доступну

                  інформацію (таку, як ґрунтові типи або адміністративні території)
                  для  того,  щоб  поділити  досліджувану  територію на  регіони,  які
                  можуть  бути  охарактеризовані  статистичними  моментами

                  (середньою,  дисперсією)  атрибутів,  виміряних  у  точках,
                  розміщених у межах цих регіонів.


                                                              42
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48