Page 38 - 4349
P. 38
2.1. Вибір статистичної методології для мережі.
2.2. Формування (проектне) мережі ("ідеальна мережа").
2.3. Аналіз існуючої мережі.
2.4. Формування компромісної мережі.
2.5. Мережевий реєстр величин, що виміряються
("показників", "параметрів", "характеристик" і т д.). Визначення
вимог до точності, відтворюваності. Вибір статсистеми. Апріорне
ранжування характеристик, включаючи показники
радіоактивності і біотестування.
2.6. Визначення частоти і об'єму вимірювань.
2.7. Формування "ідеальної" вимірювальної бази
(стаціонари, мобільні комплекси, аерокосмічні спостереження,
автоматичні і автоматизовані вимірники): методи і технічні
засоби.
2.8. Аналіз реальної бази для вимірювань на території
(анкетування існуючих лабораторій).
2.9. Аналіз реальних об'ємів і інтервалів часу між
вимірюваннями.
2.10. Формування "компромісної" бази і умов вимірів.
3. Економічні аспекти створення системи моніторингу.
4. " Сітковий" (часовий) графік виконання робіт і
пріоритети.
5. Джерела фінансування: федеральний бюджет -
регіональний бюджет - федеральні програми - президентські
програми - конверсійні програми (федеральні, регіональні) -
позабюджетні фундації - інвестиції - міжнародні і зарубіжні
позики, програми, гранти і т. п. - інші джерела.
Основними принципами стеження і оцінки стану
досліджуваних об’єктів є:
1 - Стандартизація спостережень, параметрів, що
вивчаються, методів збору інформації дозволяє об'єктивно
представляти точність спостережень, визначати можливі помилки
спостережень і забезпечити порівнюваність спостережень в
різних точках ареалу.
2 - Забезпечення одноманітності у формах зберігання
зібраної інформації і методиках її первинної обробки.
3 - Досягнення максимальної інформованості при
мінімальному наборі спостережень і характеристик, що
вивчаються.
37