Page 39 - 4349

У моніторингових дослідження просторово розподілених
об’єктів досить поширеною є задача вивчення способу розподілу
точок на двомірній поверхні (тобто, карті). Ці точки відповідають
місцям випробування або місцям спостережень (вимірювань).

Така задача вміщує у собі три наступних аспекти:
1. Вивчення однорідності розподілу точок.
2. Вивчення кількості розподілу точок.

3. Вивчення зв 'язку між точками.
Рівномірність розподілу - це необхідна умова для
використання багатьох видів аналізу карт. Достовірність карти
знаходиться у прямій залежності від рівномірності і щільності

розподілу точок спостережень. Щільність точок – це кількість
точок на одиницю площі карти.
Існуючі схеми розподілу точок на картах зручно спочатку

поділити на дві групи:
1. Рівномірна схема.
2. Групова схема.

Схема розподілу точок на карті є рівномірною, якщо
щільність точок в будь-якій підобласті карти дорівнює щільності
точок у всіх інших підобластях. В іншому випадку маємо групову

схему. У свою чергу рівномірні схеми поділяють на регулярні та
випадкові.
Схема є регулярною, якщо точки спостережень створюють
певний вид мережі. Це означає, що відстань між точками i та j у

деякому напрямку мережі є константою для будь-якої пари точок
i та j на даній карті.
Для випадкової схеми характерним є те, що імовірність

появи точки спостережень у будь-якій підобласті карти є сталою
величиною, яка не залежить від появи інших точок спостережень.
Таким чином, випадкова схема забезпечує рівномірність та
незалежність випробувань, що дозволяє обґрунтовано

застосувати статистичну модель випадкової величини.
Звичайно, для більшості карт характерні такі схеми
розподілу точок спостережень, які займають проміжне

положення між зазначеними вище схемами. Задача оцінки
розподілу точок полягає у віднесенні (класифікації) певної схеми
до однієї з зазначених вище схем.

Для перевірки рівномірності розподілу точок часто
використовується метод найближчого сусідства. Для

38