Page 13 - 4344

5) Доцільним з практичної точки зору є цільове планування
в окремих областях бізнесу. Бази даних можна створювати
поступово і масштабувати в міру необхідності.
Більшість ГІС обробляє просторові дані в одній з трьох

парадигм:
1) традиційна окрема настільна інформаційна система, яка
виконує комплексний набір ГІС-функцій з широким спектром

типів даних;
2) середовище розробника, в якому набір окремих
функціональних компонентів, не пов'язаних з конкретними
додатками, може використовуватися розробниками програмного

забезпечення для створення нових додатків;
3) серверне середовище, де набір стандартизованих Web-
сервісів для ГІС (наприклад, складання карт, доступ до даних,

геокодування) підтримує загальнокорпоративні додатки.
Ці середовища в даний час взаємодіють. Рух йде до
створення в майбутньому більш уніфікованих моделей та

інтерфейсів.
Обсяг ГІС-проекту визначається набором доступної
функціональності і даних, а також варіантів звернення до них.

Можна виділити три рівні обсягу:
1) Одноцільовий проект, який реалізовують в рамках одного
відділу організації. Очікуваний результат  вихідні дані, що
відносяться до проекту, такі як інформація, необхідна для

ухвалення рішення. Витрати на придбання окупаються самим
проектом, не очікується ніякої довгострокової підтримки.
2) Проект, який реалізовують для окремого відділу, і який

підтримує, щонайменше, одну важливу постійно існуючу бізнес-
функцію (завдання) усередині організації. Виявлена явна потреба
в її вирішенні. Це дозволяє легко визначити набір інформаційних

продуктів, які можуть бути одержані по відношенню до
виявленої бізнес-цілі або функції. Відділ, що відповідає за
заданий вид діяльності, управляє системою. Безперервна

фінансова підтримка є критичною. Мета  підтримка однієї
конкретної бізнес-потреби.
3) Корпоративні системи, які забезпечують для

співробітників організації можливість доступу до ГІС-даних і
інтеграції цих даних для всіх відділів. Корпоративна ГІС
підтримує бізнес-потреби на рівні відділу і стратегічні бізнес-

12