Page 53 - 4332

відносини панування та підпорядкування, поступово
формуються відповідні органи політичної влади та політичні
інститути.
В даному випадку можна стверджувати, що якісь початки
політики існували вже в первісному суспільстві, оскільки там
були наявні такі спеціальні інститути, як вожді, старійшини,
рада старійшин. Проте останні, хоча і здійснювали деякі
функції організації та управління суспільством, все ж ще не
виділялись з нього, не поставали над ним як окрема
самостійна сила. Головним суб’єктом управління там
виступала вся громада, всі її члени.
Потрібно наголосити на тому, що уже як відносно
самостійна сфера суспільного життя політика виникла на тому
етапі розвитку суспільства, для якого була характерною поява
соціальної, етнічної, релігійної диференціації. При цьому
представники марксизму покликання політики вбачають в
тому, щоб в умовах диференційованого суспільства
організовувати суспільне життя в інтересах в першу чергу
панівних класів (конфліктологічний підхід). Інша ж точка зору
виходить з того, що політика виникла як засіб узгодження
інтересів в умовах диференційованого суспільства з метою
збереження цілісності і єдності суспільства (консенсусний
підхід). Варто зазначити, що насправді природа політики
поєднує в собі ці два підходи, політика реалізовує як часткові,
так і загальні інтереси.
Стосовно визначення факторів, які впливають на природу
політики, склались наступні підходи:
1) теологічний (зводиться до божественного тлумачення
політики); 2) натуралістичний (ставить в центр уваги природні
чинники розвитку політики), в рамках якого розрізняють
біологічний географічний та психологічний підходи; 3)
соціальний (політика розглядається як результат дії
насамперед соціальних чинників).
Багатогранність і багатство проявів такого феномена як
політика зумовлює неоднозначність як побутових уявлень про
неї, так і її наукових тлумачень. Так, наприклад, традиційне
розуміння політики через державу сягає своїм корінням епохи
античного полісу, пов’язується насамперед з іменами Платона

51