Page 50 - 4332

ООН; активне сприяння виконанню гуманітарних статей
Заключного акту; надання Україні права бути представленою
на всіх міжнародних форумах як суверенній державі;
акредитація в Україні представників зарубіжної преси, тощо.
Потрібно підкреслити, що специфічною формою
інакомислення в цей період стає так званий самвидав,
основним завданням якого було поширення рукописних
журналів, заборонених віршів, публіцистики тощо.
Також варто вказати і на іншу, поширену на той час,
форму протесту – відкриті публічні заяви і звернення до
керівних органів влади на захист заарештованих товаришів, на
виконання державних законів і Конституції, на захист
української мови, інше.
Слід наголосити на тому, що українські дисиденти
протистояли конформізму, беззаконню, сваволі, порушенню
прав і свобод людини, обстоювали принципи відкритого
суспільства, демократії, гласності.
З проголошенням державної незалежності України
дисидентський рух втратив своє первісне ідеологічне
значення. Були скасовані відповідні статті кримінального
кодексу, а засуджені за інакомислення особи були
реабілітовані і поновлені в громадянських правах.
Важливо відзначити, що в роки радянського політичного
режиму, панування марксистсько-ленінської ідеології
політична думка в Україні практично не просунулася вперед
порівняно з ідеями та думками, висловленими її
найвидатнішими представниками в дореволюційні часи та в
еміграції. Це пов’язується, насамперед, з вузькокласовістю та
догматичністю такого вчення як “науковий комунізм”, що
виконував виправдально-захисну функцію. Тому, здобувши
незалежність, Україна вимушена була починати фактично з
азів політичної науки, взявши за основу досвід та здобутки
світової політичної науки.

Тема 4. Політика як суспільне явище. Політична
діяльність і влада.

48