Page 123 - 4332

Свідомість – це вища, властива лише людині, форма
відображення об'єктивної дійсності, яка відбувається у
формі поглядів, ідей, уявлень, переконань, вірувань
окремого індивіда, соціальних спільностей, суспільства в
цілому.
Політична свідомість відображає політичне буття людей
і може бути визначена як сукупність знань, ідей, поглядів,
орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільностей
стосовно політичної системи та їхнього місця в ній.
Існують два взаємопов’язані блоки елементів політичної
свідомості – мотиваційний і пізнавальний.
Мотиваційний блок включає політичні потреби та
інтереси, політичні цілі та цінності, психологічні установки
та ідеологічні настанови, політичні переконання. Ці
елементи спонукають людей до певної політичної поведінки
і супроводжуються емоціями, почуттями тощо.
Пізнавальний блок охоплює політичну інформованість,
політичні знання, теорії, уявлення, політичну ідеологію
носіїв політичної свідомості. Виняткове місце тут посідає
правосвідомість.
Залежно від критерію, взятого за основу, політологи
розрізняють різні рівні політичної свідомості
За ознакою суб’єкта політики (соціологічний підхід)
виокремлюють такі її рівні: політична свідомість
суспільства; політична свідомість соціальної спільноти
(клас, нація, професійна, військова група і т. ін.); політична
свідомість особи.
Щодо гносеологічного підходу (рівень знань,
усвідомлення політичних процесів та ін.) виділяють
теоретичний і буденний рівні політичної свідомості.
Буденна політична свідомість – це несистематизовані
масові уявлення про політику. Це сукупність поглядів,
уявлень, стереотипів, які виникли із повсякденної практики
людей. Оскільки головним джерелом формування буденної
політичної свідомості є повсякденна практична діяльність, то
нерідко її називають ще емпіричною політичною
свідомістю. При цьому вона не позбавлена деяких
теоретичних та ідеологічних елементів.

121