Page 111 - 4332
P. 111

здатність  змінювати  свої  політичні  пристрасті  і  переходити  на
           нові позиції.
              Конфліктний  тип.  Формується  на  основі  міжгрупової
           боротьби, протистояння взаємозалежних інтересів і тому вбачає
           мету політичної участі в збереженні лояльності до своєї групи та
           підтримці її в боротьбі з політичними супротивниками.
              Для  усвідомлення  значення  політичної  соціалізації  слід
           звернути  увагу  на  функції,  які  вона  виконує:  інформаційну,
           ціннісно-орієнтовану, установчо-нормативну, діяльнісну.
              Інформаційна  функція.  Процес  політичної  соціалізації  не
           можливий  без  інформації,  без  передачі  знань  про  владу  і
           політику, політичний устрій держави, форми і способи участі в
           управлінні суспільством.
              Ціннісно-орієнтована функція. У процесі її реалізації людина
           залучається  до  системи  історично  сформованих  у  даному
           суспільстві політичних відносин, цінностей та орієнтацій. У неї
           виробляється  певний  апарат  політичного  мислення,  власна
           система ціннісних орієнтацій.
              Установчо-нормативна        функція.    Охоплює       процес,
           спрямований  на  вироблення  в  особи  певних  настанов  на
           сприйняття  і  споживання  політичної  інформації,  певного
           ставлення  до  політичних  подій  і  явищ;  на  вибір  свого  стилю,
           поведінки в політичних відносинах.
              На  закінчення  підкреслимо,  що  політична  соціалізація  є
           невіддільною  від  загальної  (загальнокультурної)  соціалізації.
           Сьогодні  в  Україні  в  умовах  переходу  від  тоталітаризму  до
           демократії  відбувається  не  лише  соціалізація  покоління,  яке
           вступає  в  життя,  а  й  ресоціалізація  усього  раніше
           соціалізованого населення.
              При  розгляді  третього  питання  слід  підкреслити  те,  що
           політична  еліта  відіграє  надзвичайно  важливу  роль  у
           політичному  житті  суспільства.  Термін  “еліта”  у  перекладі  з
           французького означає “кращий”, “вибраний”, “відбірний”. Цим
           поняттям  позначають  провідні  верстви  суспільства,  які
           здійснюють  керівництво  у  певних  галузях  суспільного  життя.
           Залежно  від  функцій,  які  виконує  еліта  у  суспільстві,  її
           поділяють     на     економічну,     господарську,     духовно-
           інтелектуальну, політичну, військову, наукову тощо.

                                         109
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116