Page 108 - 4332

При відповіді на дане питання потрібно також зауважити, що
залежно від суб’єкта політики розрізняють політичну культуру
суспільства, соціальної спільності та індивіда.
Класифікація політичної культури за типами дуже
різноманітна.
Американські політологи Г. Алмонд та С. Верба виділили
три типи політичної культури: патріархальну, підданську та
активістську.
Патріархальній політичній культурі властиві такі риси:
відсутність у людей інтересу до політики, політичної влади та
політичних інститутів, невіддільність політичних орієнтацій від
релігійних норм, орієнтація членів суспільства та вождів
племені.
Підданську політичну культуру характеризує зацікавленість
членів суспільства у результатах функціонування політичних
систем. Проте самі суб’єкти не проявляють особливої
активності.
Активістська, або культура політичної участі передбачає, що
громадяни не лише цікавляться тим, що їм дає політична
система, але й беруть активну участь у політичній діяльності.
У реальній політичній практиці поєднуються усі три типи
політичної культури, утворюючи нові змішані типи:
патріархально-підданський, піддансько-активістський,
патріархально-активістський.
Вчені виділили ще і інші типи політичних культур: англо-
американську, в якій переважають такі цінності, як свобода
особи, індивідуалізм, добробут; континентально-європейську, в
якій універсальні цінності англо-американського типу
співіснують з фрагментами різних субкультур; доіндустріальну,
в якій переплетені різноманітні політичні субкультури;
тоталітарну, в якій відсутні елементи громадянського
суспільства. Окрім вищеназваних дослідники виділяють закриті
та відкриті типи політичної культури. Політологи розрізняють
також елітарну та масову політичну культуру.
Поряд із типами, вчені виокремлюють види політичної
культури: культура депутатської діяльності; культура діяльності
об’єднань громадян; електоральна (виборча) культура та ін.

106