Page 110 - 4332
P. 110

першому,  соціальному  рівні  (рівні  соціальних  груп)  на  особу
           впливають  загальносоціальні  потреби  розвитку  суспільства:
           економічні,  політичні,  національні,  демографічні,  екологічні  та
           інші.  Другий  (соціально-психологічний)  рівень  політичної
           соціалізації характеризується передачею особі політичних цілей
           і цінностей через такі механізми як вплив, політичне навчання,
           наслідування  тощо.  Третій  (внутрішньоособистісний)  рівень
           характеризується  дією  таких  механізмів,  як  особисті  потреби,
           спонукання,  ціннісні  орієнтації,  настанови,  які  впливають  на
           політичну свідомість і політичну поведінку особи.
              Процес політичної соціалізації триває протягом усього життя
           людини. У ньому виділяють чотири основних стадії:
              1) ранню (від народження до вступу до школи);
              2)  навчання  (з  моменту  вступу  до  школи  і  до  закінчення
           навчання);
              3)  соціальну  зрілість  (від  початку  до  закінчення  трудової
           діяльності);
              4) завершення життєвого циклу.
              У політичній соціалізації виділяють дві фази:
                   політична  адаптація  –  пристосування  індивіда  до
           соціально-політичних  умов,  до  ролевих  функцій,  політичних
           норм, соціальних груп;
                   інтеріоризація-засвоєння особою політичних цінностей
           і  настанов,  норм  і  взірців  політичної  поведінки,  притаманних
           певній  соціальній  спільноті.  Далі  слід  відмітити,  що  різні
           механізми  передачі  культурних  традицій  і  норм  у  певних
           політичних  системах  дають  змогу  вирізнити  відповідні  типи
           політичної соціалізації.
              Гармонійний  тип  політичної  соціалізації.  Відображає
           психологічно нормальну взаємодію людини та інститутів влади,
           раціональне й шанобливе ставлення  індивіда  до правопорядку,
           держави, усвідомлення ним своїх громадських обов’язків.
              Гегемоністський  тип.  Відображає  негативне  ставлення
           людини  до  будь-яких  соціальних  і  політичних  систем,  крім
           “своєї”.
              Плюралістичний  тип.  Свідчить  про  визнання  людиною
           рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод, про її


                                         108
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115