Page 110 - 4332

першому, соціальному рівні (рівні соціальних груп) на особу
впливають загальносоціальні потреби розвитку суспільства:
економічні, політичні, національні, демографічні, екологічні та
інші. Другий (соціально-психологічний) рівень політичної
соціалізації характеризується передачею особі політичних цілей
і цінностей через такі механізми як вплив, політичне навчання,
наслідування тощо. Третій (внутрішньоособистісний) рівень
характеризується дією таких механізмів, як особисті потреби,
спонукання, ціннісні орієнтації, настанови, які впливають на
політичну свідомість і політичну поведінку особи.
Процес політичної соціалізації триває протягом усього життя
людини. У ньому виділяють чотири основних стадії:
1) ранню (від народження до вступу до школи);
2) навчання (з моменту вступу до школи і до закінчення
навчання);
3) соціальну зрілість (від початку до закінчення трудової
діяльності);
4) завершення життєвого циклу.
У політичній соціалізації виділяють дві фази:
 політична адаптація – пристосування індивіда до
соціально-політичних умов, до ролевих функцій, політичних
норм, соціальних груп;
 інтеріоризація-засвоєння особою політичних цінностей
і настанов, норм і взірців політичної поведінки, притаманних
певній соціальній спільноті. Далі слід відмітити, що різні
механізми передачі культурних традицій і норм у певних
політичних системах дають змогу вирізнити відповідні типи
політичної соціалізації.
Гармонійний тип політичної соціалізації. Відображає
психологічно нормальну взаємодію людини та інститутів влади,
раціональне й шанобливе ставлення індивіда до правопорядку,
держави, усвідомлення ним своїх громадських обов’язків.
Гегемоністський тип. Відображає негативне ставлення
людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім
“своєї”.
Плюралістичний тип. Свідчить про визнання людиною
рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод, про її

108