Page 103 - 4332

Зауважимо, що наведені критерії класифікації партій є
досить умовними. Різні характеристики партій дають
можливість глибше зрозуміти їхню сутність, стратегію й
тактику діяльності, місце і роль у політичній системі.
Що ж стосується останнього питання плану семінарського
заняття про партійну та виборчу систему в Україні, слід
зауважити, що партійна система нашої країни не стільки
багатопартійна, скільки дрібнопартійна. Цьому сприяла і
існуюча раніше виборча система. Спочатку в незалежній
Україні зберігалася мажоритарна виборча система. Вона не
сприяла становленню впливових політичних партій. До складу
парламенту входили представники десятків політичних
партій. У них не було необхідності об’єднуватися в
парламентську більшість з метою формування уряду, оскільки
він утворювався на позапартійний і позапарламентській
основі. За цих умов партійна система України була
атомізованою.
24 вересня 1997 р. Законом України “Про вибори народних
депутатів України” з метою уникнення негативних явищ у
політичному житті суспільства була введена змішана –
мажоритарно – пропорційна виборча система. За цим законом
з 450 народних депутатів України 225 депутатів обиралися в
одномандатних виборчих округах за мажоритарною системою
відносної більшості, а ще 225 депутатів за списками
кандидатів у депутати від політичних партій у
багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на
основі пропорційного представництва. Партії, що отримали
менш як 4 відсотки голосів виборців, які взяли участь у
голосуванні, не мали права участі у розподілі депутатських
мандатів. Вибори змінили партійну систему України з
атомізованої на систему поляризованого плюралізму. Цю
систему складали тільки ті політичні партії, котрі увійшли до
Верховної Ради.
Проте і партійній системі поляризованого плюралізму
були притаманні недоліки : присутність позасистемних
партій, тобто таких, які взагалі виступають проти існуючої
соціально – економічної і політичної системи; гостре
ідеологічне протистояння між партіями; наявність

101