Page 101 - 4329
P. 101

оточуючому  середовищі  і займається  діяльністю, яка переважно пов’язана з набором
                  цілей і має результати для членів організації, для самої організації і для суспільства.



                                                       2 Кордони організації

                         Скотт ввів у своє визначення ідею кордонів організації.
                         Кордони  організації  –  це  фізичні  чи  соціальні  межі  організації.  Соціальні
                  кордони враховують працівників організації, фізичні – територіальні межі.
                         Кордони організації можуть бути чіткими або розмитими.
                         В  деяких  ситуаціях  проблема  кордонів  досить  чітко  окреслена.  Наприклад,
                  працівники ресторанів швидкої іжі McDonalds одягнені в однакову форму. Таку форму
                  носять  лише  працівники  даної  організації.  Штат  персоналу  переважно  сталий.  У
                  даному випадку маємо справу з чіткими кордонами організації.
                         Місцеві політичні партії мають низькооплачуваний персонал для відповідей на
                  дзвінки, поштою тощо. Однак, під час виборів кількість членів помітно збільшується,
                  штаби  переповнені  активістами  і  публікою.  Тобто,  кордони  організації  нечіткі
                  (розмиті),  бо  раз  у  кілька  років  кількість  її  членів  помітно  збільшується  або
                  зменшується.
                         Ідея  кордонів  передбачає,  що  за  межами  організації  існує  оточуюче
                  середовище.  Організації  існують  як  у  фізичному,  так  і  в  соціальному  оточуючому
                  середовищі.  Соціальне  оточуюче  середовище  –  це  взаємозв’язки  з  іншими
                  компаніями, владними структурами, окремими особами тощо. Фізичним оточуючим
                  середовищем можна вважати, наприклад, кліматичні умови території, де розташована
                  організація, якщо клімат суттєво впливає на її діяльність.


                                                      3 Типології організацій

                         У зв’язку зі стрімким розвитком економіки та, відповідно, з великою кількістю
                  новостворених  організацій  виникла  необхідність  систематизувати  та  класифікувати
                  наявні  організації,  створивши  для  цього  відповідну  схему  (класифікацію).  З  часу
                  зародження  менеджменту  як  науки  вчені  намагалися  створити  універсальну
                  класифікацію організацій.


                                    3.1 Типологія Толкотта Парсона (13.12.1902 – 06.05.1979)


                         Типологія    американського      соціолога-теоретика     Парсона     базується   на
                  класифікації цілей, яким служить організація. Вчений розрізняє 4 типи організацій за
                  критерієм їх внеску у суспільство:
                         -        виробничі – виробляють речі, які споживаються суспільством;
                         -        політичні – формують і визначають владу у суспільстві;
                         -        інтегративні  –  метою  діяльності  таких  організацій  є  залагодження
                  конфліктів;
                         -        організації  збереження  традицій  –  розвивають  культурні,  освітні,
                  мистецькі аспекти суспільства.
                         Така  типологія  вже  вносить  деяку  ясність  у  розмаїття  організацій  і  допомагає
                  якось  класифікувати  їх.  Однак  вона  має  певні  недоліки.  Перш  за  все,  декотрі  великі
                  організації  можна  віднести  зразу  до  кількох  типів.  Наприклад,  підприємство,  окрім
                  виготовлення  продукції,  має  науково-дослідну  лабораторію,  працівники  якої  вносять


                                                              100
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106