Page 126 - 4317
P. 126

цього  методу  -  простота  і  низька  ціна.  Головним  недоліком  є  те,  що  прогноз  не
         обов'язково базується на фактах.
                 Методи експертної оцінки розділяють на індивідуальні та колективні. Методи
         індивідуальної  експертної  оцінки  базуються  на  використанні  думок  експертів  –
         фахівців  відповідного  профілю  незалежно  один  від  одного  (шляхом  інтерв'ю  або
         аналітичної  експертної  оцінки),  а  колективна  експертна  оцінка  основується  на
         принципах  виявлення  колективної  думки  експертів  про  перспективи  розвитку
         об'єкта аналізу.
                 Для  отримання  якісного  прогнозу  до  учасників  експертизи  висувається  ряд
         вимог, основними з яких є:
             -  високий рівень загальної ерудиції;
             -  глибокі спеціальні знання в галузі дослідження;
             -  наявність  виробничого  і  (чи)  дослідницького  досвіду  роботи  у  відповідній
                 сфері.
                 Перераховані  вище  експертні  методи  прогнозування  допоможуть  отримати
         корисну інформацію, необхідну для аналізу стратегічних альтернатив та прийняття
         обґрунтованого управлінського рішення. Разом з тим, цінність експертних методів
         прогнозування  не  зменшує  необхідність  у  застосуванні  кількісних  (статистичних)
         методів.
                 Кількісні  (статистичні)  методи  прогнозування.  До  кількісних  методів
         прогнозування  належать:  аналіз  часових  рядів,  методи  екстраполяції,  методи
         моделювання,         метод      рухомого       середнього,      експоненційне        згладжування,
         регресійний  аналіз,  економетричне  моделювання,  спеціальні  застереження,  метод
         найменших квадратів, інформаційний метод.
                 Вказані методи прогнозування є не менш доступними для використання, ніж
         експертні методи, однак бувають дещо складнішими від них.
                 Аналіз часових рядів. Ця методика прогнозування майбутнього базується на
         вивченні  тих  явищ  і  фактів,  які  мали  місце  у  минулому.  Головна  ідея  аналізу
         часових  рядів  полягає  у  побудові  трендової  лінії  на  основі  минулих  даних  і
         наступному  екстраполюванні  цієї  лінії  у  майбутнє.  При  цьому  використовуються
         складні  математичні  процедури  для  отримання  точного  значення  трендової  лінії,
         визначення  будь-яких  сезонних  або  циклічних  коливань.  Для  здійснення
         розрахунків,  і  пов'язаних  з  аналізом  часових  рядів,  звичайно  використовуються
         спеціальні  комп'ютерні  програми.  Перевага  цього  методу  полягає  у  тому,  що  він
         базується на чомусь іншому, ніж думка експерта, а саме на цифрових даних. Аналіз
         часових  рядів  доцільно  використовувати  тоді,  коли  в  наявності  є  достатній  обсяг
         "історичної" інформації, а зовнішнє середовище досить стабільне. Недоліком можна
         вважати  те,  що  головне  припущення,  яке  приймається  при  застосуванні  аналізу
         часових рядів, може бути помилковим - майбутнє насправді може бути несхожим на
         минуле.
                 Методи  екстраполяції  ґрунтуються  на  статистичному  спостереженні  за
         динамікою певного показника, визначенні тенденцій його розвитку. Найпоширеніші
         методи екстраполяції трендів – це прийоми найменших квадратів, рухомих середніх,
         експоненційного згладжування.


                                                           126
   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131