Page 11 - 4317

планом навчального процесу як до аудиторного, так і самостійного (поза
аудиторного) вивчення.
Саме заняття розбивається на дві частини: навчальну і контрольну. Через
обмеженість часу практичного заняття його навчальна частина здебільшого
будується на принципі «поглиблених консультацій». На занятті обговорюються
тільки «проблемні» питання самостійної підготовки студентів до заняття. А той
матеріал, самостійне освоєння якого не викликає у них особливих труднощів, на
занятті спеціально не обговорюється. За рахунок сказаного і вдається зекономити
необхідний аудиторний час, щоб практично реалізувати повноцінний поточний
письмовий контроль кожного студента на кожному занятті.
Контрольна частина практичного заняття розкладається на дві складові. Перша
з них зводиться до письмового мікромодульного контролю теоретичної частини
матеріалу, який студент був зобов'язаний підготувати до заняття. При цьому
використовують варіанти тестів, складених на основі запитань, перелік яких подано
в окремому розділі посібника. Другу контрольну частину організовано як
персональний захист розв’язування задач (які теж представлені в окремому розділі
посібника). Крім того, студенти повинні підготувати перелік питань, винесених на
самостійний розгляд. Перевірка рівня знань при цьому здійснюється на основі
заслуховування реферативних доповідей (до 3-х хвилин) та відповідей на додаткові
запитання (з переліку питань для самостійного вивчення).
При розв’язуванні обов’язкових задач під керівництвом викладача в аудиторії,
студент має можливість отримати максимум 1 бал за кожну задачу. При звітуванні
студента про дострокове виконання обов’язкових задач він має можливість
отримати кількість балів, що залежить від складності відповідних задач і визначена
у відповідному розділі посібника поряд з умовою задачі.
Своєчасне розв’язання індивідуальних завдань, за темою практичного заняття,
що не є обов’язковими, дають можливість студенту отримати максимальну кількість
балів, що визначена залежно від складності таких завдань.
Варіанти модульних тестових завдань складаються на основі теоретичних
запитань та типових загальних задач поточного мікромодульного та модульного
контролів. При цьому сума балів, яку має змогу отримати студент в процесі
тестового (мікромодульного) контролю залежить від кількості правильних варіантів
відповідей на тестові запитання (кожна правильна відповідь на окреме тестове
запитання оцінюється як 0,25 бали). Аналогічно варіанти письмових екзаменаційних
білетів складаються на основі варіантів завдань модульного контролю.
Формування рейтингової оцінки знань студентів при проведенні загального
модульного контролю наведено в таблиці 3.

11