Page 13 - 4306

культурологія виходить з кризового стану, долає відсут-
ність оригінальних концепцій і прагне інтегрувати знання
різних наук в цілісну систему. У ній можна виокремити
такі напрями досліджень як історія культури, філософія
культури, соціологія та психологія культури, лінгвістична
культурологія.
Культурологія, як і всі інші науки, використовує певні
методи досліджень. Методи – це шляхи, підходи, сукуп-
ність операцій, процедур пізнавальної діяльності, що забез-
печують її відповідність природі об’єкта, що вивчається.
Оскільки культурологія формується на перетині бага-
тьох наук, спектр методів і принципів, які вона застосовує
до культурних об’єктів, досить широкий: від загальнонау-
кових до суто специфічних підходів.
До загальнонаукових методів відносять:
− діахронний метод потребує викладу явищ, фактів,
подій світової і вітчизняної культури в хронологічній по-
слідовності;
− синхронний метод передбачає всебічне порівняльне
дослідження в одному обраному проміжку часу без звер-
тання до історичної ретро- або перспективи;
− порівняльний метод застосовують в культурологіч-
них дослідженнях двох або декількох національних куль-
тур. Він також передбачає виявлення загальних та особли-
вих закономірностей, тенденцій розвитку, сфери взаємовп-
ливів, а відтак встановлює рівень своєрідності або спорід-
неності культур;
− сутність типологічного методу полягає в аналізі
культурних явищ від абстрактного до конкретного і вияв-
ленні на цій підставі типологічної близькості історико-
культурних процесів.
Серед специфічних методів найпоширенішим є архео-
логічний, який на підставі аналізу матеріальних предметів,
добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити
висновки про загальний стан культури. Семіотичний ме-
тод, що ґрунтується на вченні про знаки, дає змогу вивчити
знакову систему (структуру або текст) будь-якого артефак-
ту. Психологічний метод орієнтує дослідника на вивчення
суб’єктивних механізмів діяльності культури, індивідуаль-
них якостей, несвідомих психічних процесів. Цей метод
13