Page 44 - 4303

2.6 Гідравлічні та пневматичні силові установки

Ці установки ще називають гідро- та пневмоприводами.
Представляють собою агрегат, що складається із первинної
частини – насоса і вторинної – двигуна. Насос та двигун з’єднані

трубопроводом, по якому циркулює рідина або газ (повітря), що
називаються робочими тілами.
Насос приводиться в дію стороннім двигуном, як правило,

двигуном внутрішнього згорання і передає одержану від нього
енергію через робоче тіло гідродвигуна, який приводить у рух
виконавчий орган машини.
Гідро- та пневмоприводи знайшли широке застосування в

будівельних та інших машинах завдяки їх позитивним властивостям:
– забезпечують безступінчате регулювання швидкостей
виконавчих органів у широкому діапазоні;

– дають можливість одержати значні зусилля на веденому валі
при порівняно невеликій потужності привода;
– дозволяють одержати значні потужності за відносно малих

розмірів та маси;
– забезпечують можливість великої кількості перемикань і
простоту реверса при зворотно-поступальних і обертальних рухах;

– здатні до великих перевантажень;
– автоматично оберігають машину від шкідливих перевантажень;
– забезпечують плавну і точну роботу механізмів завдяки
відсутності щілин в елементах системи;

– полегшують автоматизацію і дистанційне управління
роботою машини;
– здатні поглинати автоколивання, що виникають під час

роботи машини;
– відзначаються простотою кінематичних схем і можливістю
застосування стандартних вузлів;
– забезпечують самозмащення механізмів.

Однак, поряд з цими перевагами, гідравлічні та пневматичні
силові установки мають деякі особливості, що обмежують їх
застосування в деяких конструкціях машин:

– неможливість зберігання постійного передавального
відношення механізму, яке залежить не тільки від навантаження,
але і від стану механізмів (знос, щілини) і робочого тіла
(температура, густина, домішки);

44