Page 97 - 4302

різко розрізняються і якщо деталь працює в умовах змінних темпе-
ратур. Товщина проміжного шару складає 0,05-0,15 мм. Для нане-
сення проміжного шару використовується порошок ніхрому, моліб-
дену, нікель -алюмінієвих сплавів, сталі 12Х18Н9.
Як робочі гази використовують азот і кисень, технічний аце-
тилен і пропан-бутан. Вибір газу залежить від технічної характерис-
тики детонаційно-газової установки.
Необхідну товщину покриттів отримують багаторазовим по-
вторенням циклів.
Матеріали, для напилення. Для напилення використовують
дріт, порошок, стрижні та шнури. При відновленні сталевих і чаву-
нних деталей напиленням найчастіше застосовують сталевий дріт
діаметром 0,8-3,0 мм із вмістом вуглецю 0,3-0,8 %. Для збільшення
зносостійкості концентрація вуглецю повинна бути вище.
Для протикорозійних покриттів використовують цинковий,
алюмінієвий і сталевий дроти.
Дріт з алюмінієвої бронзи застосовують для отримання анти-
фрикційних покриттів відповідальних підшипників ковзання.
Для створення різних складів покриттів найтехнологічнішим є
використання при газотермічному напиленні порошкових матеріа-
лів.
Порошок повинен мати сферичну форму, хорошу сипучість і
легко подаватися живильником у плазмотрон. Розмір частинок 25-
150 мкм. Дрібніші частинки не мають достатньої кінетичної енергії,
щоб при ударі утворити міцний зв'язок з оброблюваною поверхнею.
Більші (більше 150 мкм) - не встигають прогрітися, що також не
сприяє утворенню міцного зв'язку з підкладкою.
Оскільки порошки гігроскопічні (інтенсивно поглинають воло-
гу), їх слід зберігати в герметичній тарі або перед нанесенням про-
грівати при 150-200 °С, а керамічні - при 600-800 °С.
Основними характеристиками, що визначають якість порошку
для напилення, є текучість, мінімальний і максимальний розміри
частинок, їх форма і схильність до адгезії, стабільність грануломет-
ричного і хімічного складів. Для отримання зносостійких покриттів
можуть застосовуватися такі групи порошків:

97