Page 100 - 4302

За характером поведінки при напиленні композиційні порошки
поділяються на ті, що реагують при нагріві, та термонейтральні. У
першому випадку отримання покриття суміщене зі синтезом нових
речовин, і його склад різко відрізняється від початкового складу
частинок. У другому випадку істотної зміни складу в процесі напи-
лення не відбувається.
Властивості газотермічних покриттів. Залежно від призна-
чення покриттів вони повинні мати комплекс фізико-механічних
характеристик, що відповідають умовам експлуатації. Всі покриття
(зносостійкі, корозійностійкі, теплозахисні й ін.) повинні мати ви-
соку міцність зчеплення з підкладкою і не відшаровуватися в про-
цесі роботи.
Міцність зчеплення покриття з підкладкою. У порівнянні зі
зварними з'єднаннями міцність на відрив напилених шарів низка і
складає 5-80 МПа. Детонаційна і плазмова металізація дозволяє
отримати більше зчеплення покриття з підкладкою. Товщина по-
криття зазвичай не перевищує 1 мм, оскільки зі збільшенням тов-
щини виникають великі внутрішні напруження, які приводять до
відшарування покриття.
Твердість. Матеріал покриття, як правило, має вищу твердість,
що пояснюється гартуванням частинок, їх наклепом при ударі об
поверхню і наявністю в шарі оксидних плівок.
Щільність і пористість. Зазвичай щільність складає 80-97 %.
Покриття з А1 20 3, Zr0 2 мають пористість 10-15 %. Покриття із спла-
вів, що самофлюсуються, на основі нікелю можуть мати пористість
менше 2 %.
Зносостійкість. Зносостійкість покриттів не має взаємозв'язку
з твердістю. В умовах сухого тертя плазмові покриття не працюють,
оскільки знос покриттів у 2-3 рази перевищує знос звичайних мате-
ріалів.
В умовах же рідинного і граничного тертя покриття мають ви-
соку стійкість і низький коефіцієнт тертя. При цьому мастило легко
розповсюджується по поверхні покриття, міцно на ній утримується
заповнючи пори. Таким чином, спостерігається ефект самозмащу-
вання покриття. При недостатній подачі мастила або при його тим-
часовому припиненні заїдання наступає значно пізніше в порівнянні

100