Page 210 - 4302

Пристрій складається з наступних основних частин: корпусу 4,
опори 17, кронштейна 16, стійки 12 індикаторів 11, хомута 14, зати-
скача 9, прямих передач 15.
Його закріплюють на столі болтами 3 і гайками 1. За допомо-
гою підйомного механізму встановлюють маховик на корпус 6 опо-
ри 17 пристрою. Затискач 9 кріплять на стійці 12 гвинтом 13 в по-
ложенні, коли наконечники прямих передач будуть спиратися на
контрольовані площині маховика 7, а стрілки індикаторів 11 будуть
в кінці першого або на початку другого обертів. Підводять до зітк-
нення з затискачем 9 хомут 14 і закріплюють на стійці 12 гвинтом
13.
Коли індикатори встановлені «на нуль» пристрій готовий до
роботи. Рукою повертають маховик на 360° і записують значення
індикатора, які порівнюють з технічною вимогою на торцеве биття
маховика. Відпускають гвинт 13 затискача 9 і відводять затискач в
сторону. Вкручують два болти 5 в маховики і за допомогою підйо-
много механізму знімають його з пристрою. Аналогічні пристрої
розроблені для маховиків двигунів Д-60, Д-37 і Д-37М.

2.7 Відновлення колінчастих валів

При роботі двигуна колінчастий вал періодично навантажуєть-
ся силами, що діють від тиску газів, і силами інерції рухомих дета-
лей. Ці сили викликають в елементах вала деформації згину, кру-
чення і стиску.
Крім цього, шийки валів піддаються зношуванню. Колінчасті
вали двигунів виготовляють з вуглецевої сталі. З метою підвищення
твердості і зносостійкості корінні і шатунні шийки сталевих валів
піддають поверхневому гартуванню на глибину 1,5 ... 5 мм з нагрі-
ванням СВЧ .
Колінчастий вал – одна з основних деталей двигуна, яка визна-
чає разом з іншими деталями шатунно-поршневої групи його ре-
сурс у цілому. Ресурс колінчастого вала двигуна визначають двома
незалежно діючими факторами: втомною міцністю і зносостійкістю.
У процесі експлуатації в результаті нерівномірного зносу, коротко-
часних перевантажень двигуна, нерівномірної подачі палива, змі-

210