Page 103 - 4302

контакту між основним металом і припоєм або як покриття для за-
хисту металів від корозії.
Паяння і лудіння. Технологічний процес паяння складається з
таких операцій:
- механічного (шабером, напильником, шліфувальною шкір-
кою) або хімічного очищення. Проміжок між двома поверхнями
повинен бути скрізь однаковий і не перевищувати 0,1-0,3 мм. Такий
невеликий проміжок необхідний для утворення капілярних сил, які
сприяють засмоктуванню припою на значну глибину від кромки.
Якщо поверхні, що спаюються, мають сліди жиру або масла, то їх
обробляють гарячим розчином лугу. Зазвичай беруть 10%-ний роз-
чин соди. Якщо механічно очистити деталі з якої-небудь причини
не можна, то застосовують травлення деталей у кислотах. Зазвичай
беруть 10%-ний розчин сірчаної кислоти для міді і її сплавів, а для
деталей з чорних металів - 10%-ний розчин соляної кислоти, при-
чому розчин повинен бути підігрітий до 50-70°С;
- покриття флюсом;
- нагрівання (паяльником, паяльною лампою і іншим спосо-
бом);
- попереднього лудіння припоєм (паяльником, або натиранням,
або зануренням в припій). Попереднє лудіння має важливе значен-
ня, оскільки в цьому випадку досягаються підвищена міцність і
щільність спаю. У разі неможливості попереднього лудіння паяння
ведуть і по чистій поверхні, але результати будуть нижчими. Для
попереднього лудіння застосовується той же припій, який застосо-
вується і для подальшого паяння;
- скріпляють місця для спаювання, покриття їх флюсом і нагрі-
вання. Деталі скріпляють, щоб місця з'єднань не розходилися при
невеликих механічних діях, наприклад при накладенні паяльника;
- введення припою, його розплавлення і видалення надлишків
припою, а також залишків флюсу.
Метод паяння значною мірою залежить від типу вживаного
припою. Найбільш характерні випадки паяння:
- паяльником із застосуванням м'яких припоїв;
- ручною паяльною лампою із застосуванням звичайних твер-
дих припоїв;

103