Page 205 - 4297

Після стабілізації режиму (за умови максимальної продуктив-
ності системи) на виході попередніх станцій установлюється
максимальний тиск, а на вході наступних станцій — мініма-
льний.
При запуску проміжної КС і закривається кран № 20 і ві-
дкриваються крани №№ 7,8. Відбувається “набивка” наступ-
ної за КС і ділянки газопроводу і часткове “спорожнення” зі
зниженням тиску на попередній ділянці. Стабілізація режиму
наступає при вирівнюванні продуктивності в сусідніх КС. При
цьому на попередніх станціях тиск знижується, і з’являється
необхідність підвищення числа обертів або включення додат-
кових машин; на наступних станціях тиск зростає, і може
з’явитися необхідність зниження числа обертів.
Під час запуску додаткових машин на одній із проміж-
них станцій мають місце аналогічні зміни тисків (зменшення
тисків на попередніх станціях і ділянках і збільшення на на-
ступних).

6. 3 Розрахунок режиму роботи магістрального газопроводу.
Оптимальні режими

Основними вихідними даними для розрахунку режиму
роботи компресорної станції є: витрата газу, тиск на вході і
виході із нагнітача. Мета розрахунку — забезпечити заданий
об’єм перекачування газу при мінімальній витраті енергії (па-
ливного газу). Параметри режиму, що відповідають мінімаль-
ній витраті паливного газу, називають оптимальними. Най-
більш економічні режими досягаються насамперед за умови
максимального робочого тиску в газопроводі, що забезпечує
мінімальні швидкості газового потоку в трубі, а, отже, мініма-
льні гідравлічні втрати. Другий принцип, якого треба дотри-
муватись при розробці режиму роботи газопроводу, — забез-
печення заданого об’єму перекачування газу мінімальною кі-
лькістю працюючих машин, що забезпечує їх повне заванта-
ження, високий ККД, мінімальний знос парку нагнітачів, еко-
номію масла, електроенергії, матеріалів.
Визначення оптимальних параметрів режиму проводить-
ся зазвичай шляхом багатоваріантних розрахунків за допомо-
гою ЕОМ з використанням реальних характеристик газопере-
207